Перебуваючи другий місяць на карантині, науковець вирішив провести статистичне дослідження та узагальнити усі доступні дані про перебіг COVID-19 на Прикарпатті. Каже, тенденція обнадіює, а нових заражень може вже не бути на початку червня.
Журналісти Суспільного розпитали доцента кафедри біології і екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Андрія Замороку, що таке “обережний оптимізм”, і чому він так думає.
Звичайнісінька статистика
Звичайнісінька статистика – взяв матеріали, побудував графік (лінію тренду), який показує, що у нас щось-десь іде на поправку. Такий обережний оптимізм. Чому обережний? Тому що все може змінитися. Якщо буде послаблення карантину – люди масово підуть у парки, кав’ярні. Зрозуміло, що тоді зміниться динаміка, все одно будуть нові зараження. Мусимо бути обережними, бо є ймовірність, що все може повернутися на гірше.
Методика вченого
Це стандартна щоденна статистика, нічого особливого. Є синя крива – кумулятивна або накопичувальна. Така, яку нам зазвичай подають у засобах масової інформації, кажучи: ось в Івано-Франківській області зафіксували вже 1000 чи 1055 фактів захворювання на COVID-19. Але якщо подивитися по днях, то, в принципі, кількість випадків є досить низькою. Тому реалізується щоденна інформація, і на її основі будується лінія тренду – програма робить це автоматично. На графіку виведено також коефіцієнт апроксимації, який показує, що ця крива йде вниз.
Бо сидимо на карантині другий місяць…
Перш за все, ми вже другий місяць сидимо вдома на карантині та самоізоляції… У мене, як у науковця, виникло запитання: а коли закінчиться епідемія? Я маю якісь суб’єктивні міркування, але математика не помиляється. Ми можемо собі фантазувати що завгодно, але після математичного аналізу бачимо ральну картину.
Я проаналізував щоденні випадки зараження з 19-го березня (підтверджено перший випадок) до шостого травня. Видно, що графік є рівномірним, але має “провали” по кількості нових випадків, які припадають на вихідні. Давайте будемо відвертими, у лікарнях, лабораторіях працюють живі люди, які повинні мати якийсь вихідний. Очевидно, просто у вихідні – скорочений робочий день. і лабораторія не встигає опрацювати всі матеріали. Якщо ми, наприклад, бачимо провал у неділю-понеділок, а у вівторок-середу – різкий сплеск, то це якраз компенсація за вихідні. Якщо б аналізи робили рівномірно, то різких перепадів не було б. Для цього існує лінія тренду, яка показує згладження – вона є ідеальною для нормального розподілу. У статистиці є такий закон “нормального розподілу”.
Прикарпатці – дисципліновані
Знаєте, ми ж усі очікували, що на Вербну неділю, Великдень люди масово підуть у церкву та через два-три тижні буде величезний сплеск. Але виявилося, що прикарпатці дисципліновані. Це насправді дуже позитивно. Я бачив, як люди дотримуються дистанції у 2 м і носять маски, наприклад, коли стоять у черзі до магазину – це правильно. Десь спрацював страх, а десь свідома громадянська позиція. Хочеться, щоб карантин врешті закінчився, але маємо розуміти, що після його зняття буде небезпека другої хвилі захворювання восени.
Обережні сподівання
За даними лінії тренду перебігу COVID-19 на Прикарпатті, нульовий рівень нових заражень в області може бути на початку червня. На це “обережно” сподівається доцент кафедри біології і екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Андрій Заморока. А також він дякує тим, хто на військовому та медичному фронтах і радить не нехтувати правилами карантину.
Читайте також:
Майже три тижні боролась із коронавірусом: історія медпрацівниці з Калуської районної лікарні
Франківський лікар розповів, як захворів на коронавірус (Відео)
Читайте нас у тг
