Чи зміниться щось у відносинах України і США після президентських виборів в Америці? Сьогодні пропонуємо вашій увазі оцінку можливостей від аналітика-міжнародника Іллі Куса. Його інтерв’ю надруковало інформаційне агентство УНІАН, пише ПІК.
“Все залежить від того, які цілі перед собою ставить Україна, як держава, в американському напрямку, – вважає аналітик. – На сьогодні мені складно оцінити, наскільки той чи інший кандидат прийнятний або вигідний для наших національних інтересів.
У нас є деякі точки співпраці з США. Це безпека, щорічна фінансова допомога в розмірі понад 400 мільйонів доларів, політична солідарність з питань Криму, Донбасу, Росії. Є деякі незначні моменти, пов’язані з двосторонньою торгівлею. Але всі ці аспекти не залежать від президента. Вони залежать від двопартійного консенсусу, який нікуди не зник, і, думаю, що після виборів не зникне. Тому від того, хто буде сидіти в Білому домі, це співпраця ніяк не залежить.
Потрібно ставити питання про те, які цілі перед собою ставить Україна, як держава, і чого конкретно Україна хоче від президента США.
У 2016 році було дуже помітно, хто в Україні підтримує якого кандидата в США. Цього року такого немає. З чим пов’язана така позиція мовчання? З тим, що українське питання не чуже жодному з нинішніх кандидатів у президенти США?
Те, що ми, мовчимо – це добре. Я думаю, що ситуація з темою імпічменту Трампа навчила, що краще мовчати і нічого не говорити. Особливо, під час виборів. Хоча ця тема затихла, я б не сказав, що це ніяк не відбилося на нас. Цей скандал серйозно погіршив відносини США і України.
Так, він не привів до втрати Україною двопартійного консенсусу, і це нам дуже пощастило, це була б катастрофа. Але це не означає, що все пройшло безслідно. Все-таки відносини стали більш токсичними.
Нас після цього сприймають гірше, особливо, в Адміністрації Трампа. Нас вважають ненадійними. Демократи, зі свого боку, вважають, що ми намагалися увійти в якісь договорняки з республіканцями. І довіри теж немає.
Ключовий негативний наслідок цих скандалів – ерозія довіри між двома країнами. А довіру дуже складно будувати і формулювати, на це потрібно витратити багато років і ресурсів. Це не відбувається просто так – приїдемо в Білий дім і будемо з усіма розмовляти, як ніби нічого не відбувається. Насправді, на жаль, ці скандали вплинули.
Думаю, що в Україні цього не відчули з тієї причини, що ми не зав’язані на США в якихось принципових питаннях, від яких залежить стабільність держави. Але той факт, що президент України так і не зміг пробити собі візит в Білий дім, про що говорить. Думаю, що ми відчуємо ці наслідки як раз після виборів …
Останнім часом в Україні знову можна почути про бажання розширити переговорну базу по Криму і Донбасу за участю американців. Чи варто на це розраховувати? Теоретично, можливо все, що завгодно: будь-яка участь в яких завгодно форматах. Питання – навіщо це робити? Навіщо нам участь США в якомусь форматі, що це дасть? Які цілі ми ставимо перед собою? У що ми це конвертуємо?
Наша ключова проблема в зовнішній політиці, на мій погляд, це нездатність (не скажу невміння, оскільки в МЗС, не в Офісі президента, є тямущі люди, які вміють це робити) ставити чіткі цілі. Показова історія з тим же Будапештським меморандумом. Ще в 2015 році, коли це питання піднімалося вперше, Джеффрі Пайетт все чітко і зрозуміло пояснив. Чому ми досі повертаємося до цієї теми – для мене загадка.
Думаю, це пов’язано з тим, що у нас відсутні ідеї, а потрібно якусь ініціативу просувати. Ось і вибрали таку стару риторику, яка популярна і у всіх на слуху. Всі знають, що Будапештський меморандум – це щось дуже важливе.
Аналогічно і з усіма форматами переговорів. Я не бачу за цим ніякого фактичного сенсу і стратегії. Це просто струс повітря в спробах якось заробити на цьому політичні бали.
Все банально розбивається об один факт – якщо Росія скаже «ні», ніякого нового формату переговорів не буде. Якщо без Росії, тоді навіщо це робити? Це буде чергове зібрання людей за інтересами, які засудять разом Росію, і на цьому все закінчиться. Чому ми не можемо зробити це просто на якомусь саміті Східного партнерства або на саміті Україна-ЄС?
Тому не варто переоцінювати вплив виборів США на Україну. Для нас взагалі не має ніякого значення, хто переможе. Тому що, в будь-якому випадку, нам потрібно буде придумати, які цілі вибудовувати перед собою відносно США.
Мені здається помилковим сприйняття США, як якогось зовнішнього покровителя. Це не правильно. Такі відносини ніколи не вийдуть в рівноправне партнерство, про яке ми часто говоримо. Тобто, нам треба переводити відносини з США в ділове русло. Говорити про конкретні проекти, про інвестиції, про економіку, про гроші, про інтереси, якщо на те пішло. Американці це краще розуміють.
Так що, підбиваючи підсумок, у нас дуже серйозна проблема в зовнішній політиці. А з цього випливає, що вибори в США серйозно і кардинально на нас не вплинуть, – наголосив аналітик-міжнародник Ілля Куса.
Читайте також:
Оголошення остаточних результатів президентських виборів у США може затягнутися на місяці: чому?
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram, Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
