Про це повідомляється на сайті Акорди, пише ПІК.
Таким чином Казахстан приєднався до Другого факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
23 грудня минулого року цей законопроєкт ухвалив парламент. Представляючи документ в мажилісі, міністр закордонних справ Мухтар Тлеуберди заявив, що після ратифікації протоколу Казахстан зможе застосовувати смертну кару тільки в одному випадку.
«Згідно зі статтею 2 Другого факультативного протоколу Казахстан залишає за собою право виносити смертну кару під час війни особам, засудженим за серйозні воєнні злочини», – сказав міністр.
Коментуючи процес ратифікації протоколу, президент Токаєв у вересні минулого року зазначав, що у зв’язку з цим країні не потрібно вносити поправки до Конституції. Основний закон країни свідчить, що смертна кара може застосовуватися до осіб, які вчинили як воєнні злочини, так і акти тероризму. Міжнародний протокол вимагає, щоб таке застереження не робилося.
Крім того, чинний кримінальний кодекс Казахстану передбачає смертну кару за десяток злочинів: «державна зрада», «тероризм». Страта передбачена за посягання на життя президента.
Що передувало?
З січня 2004 року в Казахстані діяв мораторій на смертну кару.
Наразі на пострадянському просторі ця міра покарання застосовується тільки в Білорусі.
Другий факультативний протокол був ухвалений Генасамблеєю ООН 15 грудня 1989 року. Всі країни, які до нього приєдналися, зобов’язуються не застосовувати у себе смертну кару і виключити її з законодавства. Наразі до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права приєдналися 173 держави, до Другого факультативного протоколу – 88 держав.
