Серед них велику увагу істориків та дослідників привертають статуї та пам’ятники давнього часу, які, на жаль, до нашого часу не дійшли.
ПІК пропонує пригадати шість найбільш дивовижних об’єктів, побудованих за Австрії та Польщі.
Пам’ятник Діві Марії
Рік відкриття: 1703
Колишнє місце розташування: ліворуч від входу в колегіальний костел (майдан Шептицького)
Статуя Богородиці стояла перед Колегіальним костелом Пресвятої Діви Марії (нині – Музей мистецтв Прикарпаття). Вона була створена у 18 ст. в стилі бароко й була дещо схожа на сучасну статую (з фонтаном біля катедри), зокрема у старій композиції Діва Марія теж стояла на кулі.
Фігура Ізбавителя
Рік відкриття: 1730-ті
Колишнє місце розташування: приблизно у тому місці, де зараз заїзд до готелю “Надія” (зі сторони Незалежності).
Статую Ісуса Христа, який стояв на високій колоні, у 1730-му році встановив Юзеф Потоцький на честь порятунку Станиславова від чуми. Христос тримав у руці земну кулю, а на постаменті був викарбуваний латинський напис “Salvator mundi, salve nos!” (“Спаситель світу, врятуй нас!”).
Кадастрова мапа Станіславова 1848 р.
Після війни пам’ятник знищили совіти. У 1960-1970-х роках за статуєю розташовувався дитячий майданчик, де гралися малюки з сусідньої хрущовки.
Статуя Богородиці
Рік відкриття: 1739
Колишнє місце розташування: в районі перехрестя вул. Галицька та Північного бульвару
На честь врятування міста від завойовників, коштом сина Йосипа Потоцького Станіслава, на Галицькому передмісті в 1739 році встановили статую Богородиці.
На чотирикутному постаменті містилася кругла колона, її увінчувала куля, на якій стояла фігура Діви Марії.
На колоні було видно літери: H.W.K. (Гетьман Великий Коронний). Пам’ятник знесли у середині 1950-х.
Скульптура Яна Непомука
Рік відкриття: 1739
Колишнє місце розташування: перехрестя вул. Галицька-Дністровська-Новгородська
В 1729 р. невідомий мешканець Станиславова власним коштом встановив у місті пам’ятник святому Яну Непомуку. Це була триметрова кам’яна статуя, виконана, як писав історик Шарловський «у стилі невдалого рококо». Втім на фото пам’ятник виглядає досить симпатично.
За свою понад 200-річну історію статуя декілька разів змінювала місце дислокації, так що її з повним правом можна назвати «мандрівною». Спочатку Непомук стояв одразу за Галицькою брамою (це трохи не доходячи до перехрестя вул. Галицької, Новгородської та Дністровської). У 1814-му, коли почали нищити міські фортифікації, статую встановили перед колишнім костелом єзуїтів (сучасний кафедральний собор). 1838-го після реставрації костелу фігуру поміщають у зовнішню нішу відновленого храму. В 1849 р. приміщення костелу віддають греко-католицькій громаді міста, і римо-католицькому святому знову треба шукати притулок.
Врешті-решт статуя упокоїлась у дворику парафії на вул. Галицькій, 41. Статую знищила комуністична влада в середині 50-х років.
Кадастрова мапа Станіславова 1848 р.
Пам’ятник Францу I
Рік відкриття: 1838
Колишнє місце розташування: на площі Францішка (нині – м-н Шептицького)
Опис: 23 травня 1838 року на площі іменем Франца І відкрили пам’ятник монарху. Автором був віденський скульптор Іоганн Непомук Шаллер, який запросив за роботу і матеріали 3000 флоринів. Напис на постаменті: «Франц І імператор австр.».
Статуя простояла до 1919 року, її знесли наказом польського військового коменданта на рубежі 1919/1920 років, бронзу здано на військовий склад. Постамент знесли 1928 року. Всього він простояв у місті 81 рік. До слова, постамент проіснував трохи довше – до 1928 р.
Грюнвальдської битви
Рік відкриття: вересень 1910
Колишнє місце розташування: Парк імені Цісарівни Єлизавети (нині – міський парк)
Опис: Це була величезна брила каменю, на якій височіла відшліфована колона із білим орлом – символом Польщі.
Коли відбулося його відкриття, монумент називали скромним, але зробленим зі смаком. Публіка звертала увагу на витонченість обеліска, встановленого на уламку яремчанської скелі об’ємом шість кубометрів, який безкоштовно подарував на цю справу якийсь пан Корацци (Corazzy), писав «ГК».
Проєкт пам’ятника розробляв відомий архітектор Ян Кудельський, який був керівником будівництва Головної дирекції залізниць у Станиславові, а модель орла для цементного відбитка створив професор Піщ.
Цей пам’ятник, який прикрашала красномовна табличка з написом: «1410 – 1910. Переможцям під Грюнвальдом. Поляки міста Станиславова» простояв трохи більше 30 років. Коли під час Другої світової війни у 1941 році місто опинилося під німецькою окупацією, він уже був дещо поруйнований. Як і коли його було повністю знесено, залишається загадкою.
У матеріалі використана інформація та світлини з книги «Слідами забутих пам’ятників» (І.Боднарев), а також з нарисів О. Бучик та з особистого архіву автора.
Читайте також:
Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook, Instagram , Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
