У лісі біля села Тисів, що на Болехівщині, 140 стрільців проводили вишкіл з військової топографії, вишкіл медсестер Червоного Хреста ОУН, бойову та ідеологічну підготовку. Загін був настільки засекреченим, що інформації про нього дуже мало навіть в архівах, каже директор КП «Пам’ять» Василь Тимків.
Місце таборування сотні «Вікторія» знайшли два роки тому. Про нього жителю села Тисів Миколі Зваричу розповідав його дідусь, який будував для бійців бараки. У лісі залишились рештки двох напівземлянок — житла повстанців, виритого в землі глибиною метр і накритого дахом, розповідає ПІК із посиланням на “Громадське”.
«Мій дідусь був 1907 року народження. Він був майстром будівничим — хати будував дерев’яні по окружних селах. І за то його сюди взяли — тут так просто не брали кого-небудь — дерев’яні будівлі оці робити. І він розказував за ту сотню «Вікторія». Страх був, бо то небагато людей знало в той час за цю сотню. Вже як пішла сотня звідси, то думав: «Слава Богу, що пішла. Бо не дай Боже, прийдуть НКВДисти. Точно візьмуть мене на допит Служба безпеки». Каже, що було страшно», — згадує чоловік.
Пошуковці обшукали ліс навколо напівземлянок на відстані 2,5 км. І знайшли обмурований камінням бункер та кулеметні точки. Окрім того, розповідає місцевий житель Василь Дуб, знайшли предмети побуту та зброю.
«Тут карабіни, і штик-ножі знайшли. Досить гарний екземпляр запальнички, що наші хлопці використовували. Також є докази, що тут використовували зброю Дехтярьова. Є документи, що знайшли в ящику. Кожну річ діставали з такими зусиллями. Полегеньку копаємо, розгрібаємо ту купку — а нам потроху показуються шматки скла чи ще щось. Тяжка праця направду».
Учасниця ОУН Катерина Гаврилів з позивним «Зелена» пригадує, що робила повстанцям щеплення від тифу. Також робили уколи від «скул» — наслідків переохолодження. За її словами, табір розташовувався у глибині Танівського лісу, який росте навколо кількох сіл Болехівщини. Перший раз до повстанців жінка добиралася з обласною провідницею з позивним «Модеста».
«У 1944 році перший раз була на цій площі, де в той час була сотня «Вікторії». Вона була сильно законспірована, бо вона безпосередньо підпорядковувалася «Лицареві» — командирові УПА. Я тоді при обласному проводі працювала. Так прийшов крайовий обласний Федір, сказав, що в лісі в Танівському сотня Вікторії. Треба йти, сказав», — розповідає Гаврилів.
Інформації про те, хто був командиром та учасником цієї сотні, наразі немає, каже директор КП «Пам’ять» Василь Тимків. Фахівці та фахівчині вивчають кримінальні справи та спогади з архівів. У деяких з них згадують про загін «Крилаті» під командуванням сотенного з позивним «Вікторія».
Науковці відновили частину знайденого на місці таборування архіву. Так з’ясували, що сотня охороняла штаб УПА «Захід-Карпати» та командира Української повстанської армії Олексу «Дору» Гасинового. Також в документах знайшли матеріали з історії України.
На віднайденому місці таборування повстанців встановили пам’ятну дошку та хрест. У подальших планах, каже очільник пошуково-історичного клубу «Тустань» Віктор Савчук, відновити частину табору.
«Хочемо відновити хоча б один з бараків, щоби було наочно видно. І бункер обов’язково. Цей бункер – то надзвичайна знахідка. Це командирський бункер, який мав свою охорону. І це місце, яке потрібно шанувати», — розповідає Савчук.
Розмірковують місцеві активісти й над тим, аби об’єднати усі віднайдені місця, пов’язані з УПА, в туристичний маршрут.
Читайте також:
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
