В Івано-Франківській громаді учнівська молодь навчалася створювати роботів за допомогою одноплатного комп’ютера Raspberry Pi, повідомляє ПІК. Цей проект сприяє вивченню базових комп’ютерних навичок школярами. Як все відбувалося та що буде далі з проєктом розповіли Ігор Юрчишин, керівник ГО “Академія новітніх технологій” та Василь Чорнописький, представник ГО «Інститут неформальної освіти».
Розкажіть що це за проєкт «Raspberry Рі: створюємо роботів»? Як виникла ідея його реалізувати?
Направду ідей у нас є багато, але от реалізуються через брак часу тільки ті, які на наш погляд найвагоміші. Про Raspberry Pi я особисто дізнався від мого колеги Ігоря Юрчишина. Відразу ж зацікавився, оскільки технологічне рішення та можливість втілити проєкт у сфері STEM-освіти є доволі перспективними. До слова, це не перший наш спільний проєкт з Ігорем. Раніше, та й в принципі досі, ми куруємо осередком руху 15х4 в Івано-Франківську, який популяризацію науки через лекторії та запрошення до виступів молодих науковців. Однак якщо в 15х4 ми більше на теоретичному рівні популяризували науку, то проєкт «Raspberry Рі: створюємо роботів» – це застосування теорії на практиці. Оскільки для реалізації було потрібне обладнання, яке доволі недешеве, в нас виникла ідея подати проєкт на конкурс «Малих Ґрантів» від ГО «Тепле місто». Приємно, що нас підтримали, адже як показали результати – це було того варто.
Які активності були передбачені в самому проєкті?
Метою було ознайомити учнівську молодь Івано-Франківської ОТГ із можливостями, які дає Raspberry Pi. Оскільки проєкт невеликий, було прийнято рішення сформувати чотири групи зацікавлених учнів. Після погодження всіх організаційних моментів з адміністрацією шкіл та із профільним департаментом провели про два заняття для учнів Хриплина, Узина і Підпечер. Одне заняття теоретичне, де ми розповіли про можливості Raspberry Pi та як його використовувати, а на другому занятті – діти вже на практиці пробували конструювати пристрої, писали код. Звісно, не все їм вдавалось відразу, однак коли вже був результат – очі горіли.
Ігорю, ти є одним зі співорганізаторів проєкту “Raspberry Pi: створюємо роботів”. Яка актуальність і якою була твоя мотивація реалізовувати проєкт?
Наша мотивація повністю збігається з тією мотивацією, яка була у творців Raspberry Pi. Ми вважаємо, що всі ті проблеми які вони називають для Сполученого Королівства, є такими самими й для України. Ібен Аптон є одним зі співзасновників фонду Raspberry Pi. Він завідував навчальною частиною в коледжі святого Іоана в Кембриджі й описував проблему, що кожного наступного навчального року все менше абітурієнтів проявляє бажання вступати на технічні спеціальності. А ті, хто вступає, починають своє навчання в університеті з нижчим рівнем підготовки, в порівнянні з тим, як це було раніше. Зменшення кількості технічних спеціалістів означає майбутнє зниження позицій країни на ринку технологій.
Однією з відповідей на запитання чому це відбувається, є те, що сам по собі розвиток технологій приводить до зменшення можливостей в учнівської молоді розбиратися з тим, як ці технології працюють. Це парадокс: з однієї сторони всі діти сьогодні в телефонах і в комп’ютерах, а з іншої зручні операційні системи зовсім не спонукають їх глибше вдаватися в те як це все працює.
Якщо говорити про Україну, то в нас практично всі ІТ компанії це аутсорсинг зарубіжних компаній. Технології, над якими працюють всередині розвинутих країн, взагалі відсутні для аутсорсингу. Це, зокрема, робототехніка і штучний інтелект. Оскільки, кількість людей, які цим займаються, складає малий відсоток, то однозначно, що такі проєкти потрібні країні й потрібні дітям.
В чому особливість Raspberry Pi? При чому цікаво не тільки з технічної, але і з освітньої точки зору
Якщо говорити про останню модель, то це потужний комп’ютер розміром з банківську карту, який можна використовувати для всього того, для чого ми використовуємо персональні комп’ютери. І багато людей для цього його і використовують, не вдаючись в ті можливості, які він відкриває в області робототехніки.
Але якби це був звичайний комп’ютер, то і такі проєкти ми б не проводили.
Це зовсім незвичайний комп’ютер. Це комп’ютер, який містить на своїй платі 40 виходів, які можна використовувати для підключення і живлення різних схем.
З освітньої точки зору в Raspberry Pi вкладена британська філософія дитячої освіти.
Візьмемо, наприклад, відомий твір британської літературної спадщини “Аліса у Дивокраї” Льюїса Керрола. Він був написаний для дітей, але читають його в основному дорослі. В цьому творі реалізовано старі традиції інтеграційної освіти, коли ми про різні галузі знань говоримо в одному ключі. Так само і з Raspberry Pi: незважаючи на те, що він був створений для дітей, основними його покупцями сьогодні у світі є дорослі.
І тут немає суперечності. Бо дитяча освіта реалізується саме через дорослих. Коли дорослі з цим знайомляться, то передають це дітям, наприклад, шляхом створення гуртків або через такі проєкти, як ми проводимо. Тому робота з дорослими, тренінги для дорослих по Raspberry Pi це задача наших наступних проєктів. І через Raspberry Pi реалізується інтеграційна задача. Адже для того, щоб створити якийсь пристрій, дитині потрібно вдатися в різні галузь знань. Це різні області фізики, електрика, програмування, математика і багато іншого.
А чому обрали саме Raspberry Pi для навчання робототехніці, а не якийсь інший конструктор?
Якщо порівнювати, наприклад, з Arduino, то Raspberry Pi має ряд переваг. Це повноцінний комп’ютер, на якому можна виконувати десятки програм одночасно. Змінювати їх залежно від потреби без фізичного доступу у віддаленому режимі з будь-якої точки світу, керуючи таким чином різними пристроями. Перевага Arduino в тому, що там є аналогові входи, тоді як в Raspberry Pi всі входи цифрові. Але це вирішується з допомогою конденсатора, транзистора або мікроконтролера. І Arduino можна без проблем під’єднати до Raspberry Pi, використовуючи таким чином всі можливості як програмованого мікроконтролера Arduino, так і комп’ютера Raspberry Pi. Хоча, звичайно, Raspberry Pi повністю автономний. Треба додати, що конструювання на основі Arduino досить розвинуто як в Івано-Франківську, так і в Україні загалом.
Так виглядає, що більш логічно порівнювати Raspberry Pi з іншими одноплатними комп’ютерами, яких є багато на ринку. І тут треба сказати що по статистиці Raspberry Pi є першим в рейтингу популярності. Це пов’язано з наявністю великої кількості документації, як на офіційному, так і на неофіційних ресурсах. Використовувати якийсь інший одноплатний комп’ютер є зміст, якщо це робиться під якусь конкретну задачу.
Як відбувалась реалізація проєкту? Чи все йшло за планом чи таки були труднощі?
Ця конкретно програма передбачала проведення вступного і практичного заняття в селах Івано-Франківської ОТГ. Це ознайомчий проєкт. Зрозуміло, що якби у нас було більше занять, то і висновків можна було б зробити більше. Серед фідбеків, які можна дати, є, наприклад, руйнація того стереотипу, що технології це те, що більше цікавить хлопців ніж дівчат. Наприклад, у Хриплині й в Узині в нас було багато дівчат, яким це дуже цікаво. Другий момент, що в тому ж таки Хриплині у нас було набагато більше охочих, ніж це було передбачено програмою. І, звісно, ми не могли їм відмовити.
Якщо говорити детальніше про навчальну взаємодію, то всі групи проявляли більший інтерес до практики ніж до теорії. Практика неможлива без теорії, це особливо стосується технологій. Але в майбутніх тренінгах ми будемо це враховувати, максимально роблячи акцент на практику, вставляючи теорію в практику. Задачу ознайомити й зацікавити ми реалізували.
Реалізація була тільки на вас, чи ще хтось долучався?
Звісно втілення такого проекту – це праця цілої команди. В першу чергу це ми як організатори – ГО «Інститут неформальної освіти» та ГО «Академія новітніх технологій». Окрім цього вагому роль відіграли партнери Департамент освіти та науки, а також Департамент молодіжної політики та спорту Івано-Франківської міської ради. Завдяки їхній підтримці, було простіше поширювати інформацію, оперативно узгодити всі організаційні моменти. Ну і звісно ГО «Тепле місто», яка власне й підтримала проєкт на самому початку.
А що буде далі із проєктом?
Хороше запитання, таке саме питали й під час захисту на конкурсі. Планів у нас багато, оскільки це нова для Івано-Франківська ніша. І як показали результати – доволі цікава для учнів. Зараз ми хочемо створити повноцінний вступний курс із робототехніки на основі Raspberry Pi. Навіть вже зробили декілька кроків для цього. Зокрема, подали пропозицію проєкту на програму «Активні громадяни» від British Council і пройшли в другий етап, який передбачає спочатку голосування, а пізніше захист. До слова, якщо читачам подобається ідея проєкту – буду вдячний, якщо проголосуєте за нас, на сайті незабаром буде змога голосувати, а всі деталі ми напишемо на наших офіційних сторінках.
Читайте також:
Приєднуйтесь до нас у Facebook, Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
