Гладка Ірина Вікторівна – лікар психіатр, психотерапевт медичного центру Оксфорд Медікал
Синдром хронічної втоми – що це?
Кожен з нас відчував втому і це нормально. Організм не може активно працювати 24/7, він потребує час на відновлення. Тому активна рухова і навіть емоційна діяльність повинна чергуватися із відпочинком (сон, медитація і навіть режим повного лінивого лежання на ліжку). Далеко не кожен може похвалитися здоровим 7-ми годинним сном. А це вже ледь не перша причина розвитку хронічної втоми.
На жаль, люди не чітко розуміють, яка різниця між звичайним виснаженням та синдромом хронічної втоми. Тому до цього явища в останні роки ставляться без потрібної серйозності, мов, навигадували собі діагнозів в інтернеті і самі себе лікують.
Все-таки, синдром хронічної втоми є офіційним захворюванням, внесеним в Міжнародну класифікацію хворіб (МКХ): МКХ-10: клас — «Хвороби нервової системи», код G93.3, назва — «Синдром стомлюваності після перенесеної вірусної хвороби». В даному випадку це патологія, що обумовлена загальним виснаженням організму після інфекційного захворювання з розвитком когнітивних порушень (порушення пам’яті, уваги і тд.) та подальших соматичних захворювань.
Чи може бути синдром хронічної втоми емоційного характеру?
Ми знаємо, що хронічний стрес є причиною вагомої частки захворювань. Тому розвиток синдрому хронічної втоми внаслідок емоційних переживань є не повністю вивченим явищем. Якщо ретельно обстежити людину, яка скаржиться на синдром хронічної втоми, ми в будь-якому випадку можемо знайти або антитіла після інфекційного захворювання, на яке пацієнт міг навіть не звернути увагу, або хронічну патологію у сонному стані, або ендокринні порушення і тд., недостатність поживних речовин у раціоні, порушення режиму відпочинку. Що було перше: курка чи яйце, тобто синдром хронічної втоми чи соматична патологія – в кожному випадку це загадка.
Тому, поки синдром хронічної втоми як синонім так званого «емоційного вигорання» – явище більш віртуальне та абстрактне, його можна застосовувати скоріш у ліричній літературі, а не у медичній документації.
Рекомендую частіше звертатися до офіційних медичних джерел, а не до думок «інфлуенсерів» і телевізійник порадників. Довіртесь rel=”dofollow”лікарям!
Читайте також:
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
