За своє довге життя пані Пелагея пережила чимало: дві війни, голод, втратила рідних та оселю.
“Пішла з життя доброзичлива, мудра, мужня, цікава жінка, яка з молодих років і до останніх днів життя палко молилася за Україну, народ, рідних та односельців”, – йдеться на сайті ТГ.
Без діла Пелагея Козьменко ніколи не сиділа, працювала з 13-ти років. В молодості навчалася на акушерку у Львові. А під час Другої світової війни Пелагея була поранена.
У воєнні часи жінка шила одяг для УПА. За це її посадили у в’язницю в Коломиї, там Пелагею катували, але дружина енкаведиста попросила чоловіка, і той випустив ув’язнену.
У часи голоду пані Пелагея годувала не лише свою сім’ю, а й чужих дітей.
В одному із інтерв’ю син Пелагеї Козьменко, Любомир, розповів про секрет довголіття мами:
“Вона постійно пила лісові трави, чай робила. Вживала багато меду і їла тільки натуральну їжу.”