Психологиня з Івано-Франківська Людмила Різник вишиває на давньому конопляному полотні жіночі сорочки, сукні та екошопери (полотняні сумки для покупок).
Про особливості використання давнього цупкого полотна, автосрькі техніки та символіку візерунків майстриня розповіла журналістці ПІК.
«Із вишивкою я виросла, бо коли їздила до бабусі по батькові Марії Гладкої-Клюби в село Підшумлянці (зараз Більшівцівська територіальна громада—авт.), то там вся хата була у вишивках: рушники, подушки, штори, простирадла. І більшість вишивок була на старовинному конопляному полотні. Тому в пам’яті закарбувалося, що вишивка на такому полотні — це красиво, приємно для ока і на дотик, корисно і довговічно», — розповідає психологиня-вишивальниця.
А ще бабуся відкривала перед допитливою онучкою старовинну скриню зі своїм ще дівочим приданим, і маленька Людмилка запитувала: «Чи буде це моїм, рідненька? Бо це справжній скарб».
«Буде люба, буде це твоїм, бо ти у мене майстриня і любиш красу», — відповідала бабця Марія.
Бабця залишила онуці у спадок своє придане з вишивками та полотном. Навчила бабуся онучку й вишивати: хрестиком, гладдю та вузликовим швом. Останній жінка почала найбільше використовувати, коли у 2017-ому році професійно зайнялася вишиванням.
«Це об’ємний візерунок, який я називаю 3-D формат», — пояснює Людмила Різник.
Спочатку вона малює ескіз, який згодом переносить на полотно. Зазвичай її візерунки — це рослинні орнаменти, які придумує сама, орієнтуючись на замовників виробів. Майстриня зізнається, що не «відвишиває» зі старовинних візерунків, хоча вони мають потужну багатовікову енергетику. Їй цікаво створити щось самій.
«Часто я малюю один ескіз, а починаю вишивати — і нитка та думка «ведуть» мене іншим шляхом. Тобто виходить цілком інший орнамент, аніж я спочатку придумала. І наприкінці роботи, я вже змальовую орнамент із вишивки», — продовжує майстриня.
Запитую у вишивальниці:
«А чому ви почали вишивати на старовинному полотні, сучасне ж краще виглядає, воно м’якше, біліше, зручніше?».
Жінка мовить, що вповні відчула старовинне полотно, коли на одному з ярмарків купила полотняну сорочку, яку ніхто й не одягав. Коли майстриня убралася в неї, то її наче струмом пройняло. Далі Людмила взяла бабусині полотняні простирадла та пошила з них собі й сестрі сукні. Це стало тим, що пов’язало жінок із великим і талановитим Родом.
Щоправда надалі шукати старовинне полотно для сорочок та суконь виявилося непростою справою. Бо на Прикарпатті такого вже майже немає. Тому полотно для своїх виробів жінка купляє в Центральних областях України, де його ще можна знайти в селах, замовляє перервано Інтернетом.
Проблемою старовинного полотна є його стан. За словами Людмили Різник, якщо полотно треба прати, то лише господарським милом. А якщо треба позбутися запаху горища чи скрині, де воно переважно зберігалося, то його слід переполоскати у воді і довго висушувати на сонці.
Вишиває пані Людмила сучасними нитками по старовинному полотні, використовує кручену шерсть та ДМС (муліне). Ці нитки добре сполучаються із полотном, вони не втрачають колір при пранні, і роками зберігають насичений колір.
Ще однією малоприємною особливістю вишивки на старовинному полотні є те, що воно «тверде», і змучуються руки. Пані Людмила не може працювати з наперстками, і пальці під час роботи заклеює лейкопластиром.
Вартість авторських робіт на старовинному полотні від 8 тисяч гривень. Ціна залежить від складності візерунків, техніки вишивання та розмірів візерунку. Одну сукню чи сорочку Людмила Різник може вишивати від місяця до 3-х. Проте це лише вишивка. Саме пошиття жінка довіряє професійним швеям.
Вишивання на старовинному полотні зараз для пані Людмили стало основним заняттям. У жінки є творча майстерня. Вона створила кілька авторських колекцій, які представляла на кількох модних показах у Києві та Івано-Франківську. У кожній колекції від 5 до 10 мистецьких виробів. А думки та нитки ведуть Людмилу далі.
Злата Леміш.
Фото з колекції Людмили Різник.
Читайте також:
- На Прикарпатті священник отримав 415 тисяч гривень на розвиток пасічницької справи (ФОТО)
- Красиве весілля на Городенківщині: традицію відтворили у мережі (ФОТО)
- Люди Прикарпаття: історії, що надихають – викладач музики, керівник духового оркестру Василь Кузів (ВІДЕО)
- На Прикарпатті живе та працює 95-річна ткаля Марія Олексин (ФОТО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
