Вкотре про історію, що притягує туризм
Ймовірне місце палацу-резиденції великого князя Романа Мстиславовича – батька короля Данила Галицького, стало ключовим моментом полеміки науковців та прибічників активного туризму, які сьогодні, 9 грудня, взяли участь у Круглому столі “Ревіталізація історико-культурного простору палацу Романа Мстиславовича”.
ДОВІДКОВО:
- Ревіталізація (від лат. re … — відновлення та vita — життя, дослівно: повернення життя) — поняття, що використовується в науковій і практичній діяльності, яке характеризує процеси відновлення, оживлення, відтворення.
Науковці Національного заповідника “Давній Галич” зазначають, що дотримуються версії, яка на 90% стверджує, що палац, в якому, до речі, народився Данило Галицький та його зведений брат Василько, знаходився праворуч храму святого Пантелеймона у селі Шевченкове неподалік Галича.
Щоб привернути увагу тисяч туристів до цієї локації, вважають доречним розмістити тут уявний історико-архітектурний простір – легкий, не на фундаменті, щоб у випадку, якщо буде доведено, що палац знаходився в іншому місці, цей “макет” було легко передислокувати.
Квапитись не поспішаючи
Чому дещо квапляться у Галичі з реалізацією “швидкого” проєкту?
“Наш заповідник діє як структура, яка знаходить, оберігає та популяризує пам’ятки Давнього Галича. Тому ми поставили собі за мету створити на місці княжого двору Романа Мстиславовича привабливий туристичний об’єкт. Розпочинаємо цю роботу своїми силами. Візуально він виглядає наразі таким чином (на світлині об’єкт з чотирма вежами)“, – сказав в.о. генерального директора Національного заповідника “Давній Галич” Володимир Олійник.
Володимир Олійник уточнив:
“Чому ми хочемо вже і зараз. Тому що багато тих людей, які називаються чорними археологами, пасуться на цих територіях і скоріш за все витягують цінні пам’ятки археології. Ми не маємо права спокійно на це споглядати, а мусимо примножувати те, що приваблює масового туриста”.
Такої ж думки народний депутат України Ігор Фріс, який під час короткої участі у заході зазначив, що там, де є туристи, є можливість організовувати сервісні бізнеси, створювати робочі місця для мешканців галицького краю та наповнювати казну Галича надходженнями від туризму.
Науковці за, але не вже
Щоправда, не так легко сприйняли ідею галичан про “швидку візуалізацію” княжого двору науковці: Олександр Головко – доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу закордонних джерел з історії України Інституту української археології і джерелознавства їм. М.С. Грушевського НАН України та Юрій Лукомський, старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. Крип’якевича НАН України.
Їх аргументація теми з наукової точки зору справді була окрасою Круглого столу. І полягала в тому, що насамперед треба провести глибокі археологічні та наукові дослідження, перш ніж привертати увагу туристів до “новизни”.
Разом з тим прозвучала зважена альтернативна думка, теж від науковця.
Треба шукати золоту середину
Заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника “Давній Галич” Семен Побуцький сказав:
“Так, є питання щодо князівської резиденції. Що ми маємо в доказовому плані? Маємо 12 стовпових ям, з фрагментами деревини. Я їх бачив, будучи на відповідних розкопах. Чи це є палац? Так, треба робити глибокі дослідження. Водночас треба робити, образно кажучи, магнітну зачіпку для туриста. Тому що сучасний турист не хоче багато слухати. Він хоче більше бачити і ще більше фотографуватися, робити пости і їхати далі. Такі сьогодні туристи та можливості цифрових технологій. І ми від цього нікуди не подінемося”.
Семен Побуцький додав:
“Тому треба шукати золоту середину і попри реставрацію, наукові дослідження прилеглої до храму святого Пантелеймона території, варто говорити про вподобання туристів, у тому числі юних. Бо хто б що не говорив, а статистика вперта: 60-70 % відвідувачів об’єктів Національного заповідника це є учнівська і студентська молодь. Тобто, наголошую на золотій середині, щоб і церкві не нашкодити, і туристові зробити цікавішим перебування у Галичі”.
НАГАДАЄМО: Роман Мстиславич (близько 1150-1205 рр.) – син великого князя київського Мстислава Ізяславича і доньки польського короля Болеслава Кривоустого, князь новгородський, волинський і галицький. Відомий як рішучий правитель, що об’єднав Галицьке і Волинське князівство в 1199 р. в одну державу та зміцнив княжу владу на значній території Русі. Володів Києвом, але поставив там владарювати залежного від себе князя. У зовнішній політиці дотримувався союзницьких відносин із Візантією, Польщею та Угорщиною.
До слова, Круглий стіл відбувся в онлайн-режимі. Його модератором в стінах ОДА був Андрій Стасюк, завідувач науково-освітнього відділу Національного заповідника “Давній Галич”.
Читайте також:
У Галичі заснували школу Різдва (ФОТО)
У Галичі встановили коване накриття над скульптурою Ісуса (ФОТО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
