Веймаранер – доволі рідкісна у наших краях порода собак, що була виведена з мисливською метою у Німеччині в середині 19 століття. На батьківщині таких тварин також називають «сріблясті привиди» передусім через їх зовнішній вигляд і неабияку спритність.
Правда для квартири такі чотирилапі друзі категорично не підходять. Чому? Дізнаєтесь далі.
Загальні характеристики породи
Ця порода собак належить до середньої категорії. Вона має пропорційну тілобудову та сріблясто-сіре забарвлення. Допускаються також невеликі мітки у вигляді білих плям на грудях та лапах тварин.
Серед інших зовнішніх ознак породи:
- видовжена морда;
- доволі довгі висячі вуха;
- круглі очі бурштинового кольору (цуценя веймаранера може мати також блакитні очі до певного віку);
- міцний витягнутий корпус з широкими грудьми та випуклими ребрами;
- короткий хвіст;
- високі лапи.
Риси характеру веймаранера
Характер веймаранера продиктований у першу чергу метою його виведення. Оскільки собаку було виведено як компаньйона під час полювання, він відрізняється кмітливістю та високим рівнем інтелекту.
Розумний пес легко може вивчити навіть найскладніші команди. Правда, дресирування варто починати ще з малого віку.
Кмітливий та добрий собака – ідеальний компаньйон для великої сім’ї. Його енергійність ніколи не виливається в агресію. Це товариські та доброзичливі тварини, які легко ладнають з дітьми. Головне – вчасно соціалізувати та надресирувати собаку.
Правила догляду за твариною
Оскільки вейнмаранер належить до короткошерстих порід тварин, він не вимагає особливого догляду. Собаку не потрібно вичісувати, достатньо проходити уздовж шерсті спеціальною щіткою 1 раз на місяць не стільки заради прибирання шерсті, скільки задля масажу тварини.
Мити веймаранера достатньо один раз на тиждень.
Щоб уникнути найпоширеніших генетичних захворювань – дисплазія, гіпотиреоз, атрофія сітківки – варто регулярно відвідувати ветеринара, подбати про збалансований раціон тварини та достатній рівень активності.
Веймаранер – активний та швидкий пес, який безумовно любить свого господаря. Тільки пам’ятайте, що мисливські тварини потребують регулярних і активних прогулянок. Їх не можна тримати у надто маленькому просторі, у тому числі й у вольєрі. Проводьте з чотирилапий другом більше часу, виводьте його на пробіжки та займаєтесь дресируванням – так ви зможете отримати чудового та відданого компаньйона.
ПРОМО
Читайте нас у тг
