Про таємниці виготовлення музичних рогів та як з ними колядують, Роман Бортейчук (на фото нижче) – майстер-різьбяр з Кривопілля, що на Верховинщині, розповів журналістці ПІК.
«З дитинства я любив музику. У шкільні роки грав у духовому оркестрі на трубі та виготовив з дерева електрогітару, на якій грали учасники шкільного ансамблю», — розповідає Роман Бортейчук.
Проте основним фахом чоловіка є різьба по дереву. Різьбити він почав ще з шести років. Згодом навчався у Косівському технікумі народних та художніх промислів на факультеті художньої обробки деревини, де був найкращим студентом.
Далі працював у Косівській художній майстерні. У 1984 році прийнятий до Спілки художників України. Зараз майстер – голова громадської організації “Спілка художників та майстрів декоративно-прикладного мистецтва Верховинщини”, трудиться у місцевому краєзнавчому музеї .
«Коли я вирішив виготовляти музичні роги, то поєднав мої захоплення музику та різьбу», — каже співрозмовник.
Та додає, що про використання рогу у Карпатах відомо з кінця XVII — початку XVIIІ сторіччя. Вирізняють 3 види цього музичного інструменту — пастуший, колядницький та дитячий.
“Пастушим рогом користувалися вівчарі, які віками випасають отари овець у Карпатах. Звуком рогу вони попереджували своїх товаришів і тварин про небезпеку. Скажімо, про напад вовків чи ведмедів на отару. Причому, колись користувалися не дерев’яними інструментами, а рогами волів, яких у нас не бракувало. Тепер цих тварин дуже мало», — каже Роман Бортейчук.
Щодо колядницьких рогів, то їх використовують під час зимових свят. Колядують з рогами і трембітами чоловіки. Група з 12 – 16 осіб називається «колядницька» партія, керує нею «береза».
Кожна «партія» повинна мати 9 або 12 рогів та 1-3 трембіти. Дмуть у роги під хрестом, що біля храму, на початку та наприкінці коляди. Також тричі трублять у роги перед кожним входом та виходом на і з подвір’їв, до яких прямують колядники.
Дитячі роги, що менші за розмірами, також використовують малі колядники.
– Як ви виготовляєте ці особливі роги?, — запитую майстра.
«Насамперед треба вибрати дерево. Роги роблять з кореня, смереки, вільхи, берези або явора. Дуже гарний звук у інструмента, що з коріння дерева, яке росте на скелі. З-під каміння я беру «закочену клявуку» (викривлене коріння). А ще як в те коріння влучила блискавка, то звук в такого рогу буде соковитим, гучним, практично ідеальним», — пояснює чоловік.
Коріння Роман Бортейчук обрізає та кілька місяців сушить. Час сушки залежить від стану деревини. Він триває від 2 до 12 місяців.
Далі майстер зрізує кору, надає деревині форму рогу та знову ставить на кілька тижнів просушитися. Згодом розколює наполовину, із кожної половини стісує зсередини деревину, аби залишилися «стінки» завтовшки 3 міліметри.
Потім чоловік збирає з деревини смолу-живицю, якою змащує половинки майбутнього інструменту та намотує на усе це смужки з березового лика. Їх, за словами Романа Бортейчука, треба брати лише навесні, коли дерево пускає сік, проварити та обмотувати ріг, наче ізоляційною стрічкою.
Унизу кожного рогу майстер робить наконечник, а зверху — мундштук, в який дмуть. Мундштук виготовляють, зазвичай, зі сливи та явора. У цій частині рогу головним є отвір, який треба робити під певним нахилом.
Авторською новацією інструментів Романа Бортейчука є те, що зверху на рогах є два невеличкі хомутики, на які натягується пасок. Його можна закидати на плечі та носити ріг.
Завдовжки музичні роги від 70 сантиметрів до 1 метра, у діаметрі знизу 10, а зверху — 3 сантиметри. Дитячі інструменти завдовжки — від 50 до 55 сантиметрів. У горах трубіння рогу чути в радіусі 5-7 кілометрів.
Злата Леміш.
Фото надане Романом Бортейчуком.
Читайте також:
- В подарунок українським воїнам колядували у Франківську на фестивалі (ФОТО)
- Живе Різдво: колядники змагаються за премію міського голови Коломиї
- У Буковелі фотографуються з Дональдом Трампом та Кріштіано Роналдо (ВІДЕО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг
