Анна Ілюк, 50-річна мати 9 дітей, бабуся 7 онуків, власниця великого домогосподарства встигає малювати сотні картин. Жінка живе у гірському селі Красник на Верховинщині. Днями розповіла про творчі та життєві здобутки журналістці ПІК.
«Здається, що я з перших років життя уже тримала олівець у руках. Відколи себе пам’ятаю, я малювала, малювала, малювала… Це не дивно, бо я живу в серці Карпат. А народитися і жити в такому прекрасному краї і не мати художнього таланту до малювання, вишивання, плетіння, і ще сотні творчих ремесел, писання віршів, співу, танцю, просто неможливо», — зізнається жінка.
Батьки Анни — прості працьовиті гуцули. Мати доглядала колгоспну отару з 200 овець, а батько трудився у лісі. Дідусь Микола Дутчак був фотографом, мав 52 учні. У часи національно-визвольної боротьби допомагав воякам УПА.
«Ще у дошкільному віці батьки помітили мій дар до малювання, і коли їздили у Ворохту та Рахів, купували олівці. А альбомів мені бракувало, тому я малювала у напівсписаних зошитах свого дядька», — продовжує співрозмовниця.
У школі Анна теж увесь час малювала під наставництвом вчительки Дарії Попівчук. Малюнки учениці завжди залишалися на різних виставках, тому дівчинка навіть не мала чим вдома похвалитися.
Щоб потішити творчістю батьків, мусила малювати знову. Після закінчення школи, юнка не вибрала творчу професію, а поїхала до Дніпропетровська навчатися на хіміка-лаборанта. У 19 років одружилася з гарним хлопцем, що став добрим господарем, будівельником Миколою. У шлюбі народилися…9 дітей: Іванна, Ганна, Микола, Марія, Василь Іван, Ольга, Люба, Богдан.
Зараз найстаршій доньці — 31 рік, наймолодшому сину — 12. Є в Анни Ілюк 7 онуків віком від 8 до 3 років, і чималеньке господарство: худоба, свині, кури…
«Ого, це ж стільки у вас клопотів, а ще й малюєте»,— кажу художниці.
«Для мене малювання, як повітря. Ви зможете прожити без повітря?», — мовить жінка та додає, що їй досі самій невтямки, як вона все встигала і встигає.
Анна не лише доглядала за дітьми та господарством, а ще разом з чоловіком зводила будинок, бо колись на місці зараз ошатної садиби була старенька хата. Малювала та вишивала ночами, але небагато.
Коли діти виросли, жінка почала самостійно навчатися живопису. Надихнули її більше малювати і удосконалюватися перша вчителька Софія Остащук та голова громадської організації «Спілка художників та майстрів декоративно-прикладного мистецтва Верховинщини» Роман Бортейчук (про якого ПІК писала https://pik.net.ua/2022/01/13/yak-majster-z-verhovynshhyny-stvoryuye-muzychni-rogy-dlya-kolyadnykiv-foto/).
Донедавна мисткиня-самоучка малювала на листках ДВП побутовими фарбами. Тепер опанувала масляні фарби, полотно, почала дивитися уроки в Інтернеті. «Малюю я переважно карпатські пейзажі і натюрморти. Малювала інтуїтивно, вкладаючи в малюнок душу і серце.
«Нещодавно я почала малювати портрети та…ікони. Останнє робити непросто, але маю на це благословення від священника. Перед роботою багато молюся і пощу», — розповідає самобутня художниця.
Велика родина гордиться талановитою дружиною, мамою та бабусею. Її талант перейняла донька Люба, яка добре малює та мріє стати професійною мисткинею, і 8-річний онук Артем. Чоловік, діти та онуки, коли Анна малює, стараються її не відволікати і зробити якнайбільше домашньої роботи.
У березні 2018-го у Верховинському музеї Гуцульщини відбулася персональна виставка Анни Ілюк, на якій художниця-аматорка представила 40 полотен. Зараз роботи у жінки дуже багато: вона щодня по кілька годин малює.
Мовить, коли має натхнення, то може за 3-4 години створити картину. Планує провести ще не одну персональну виставку, і то в різних містах України, щоби показати людям красу Карпат і доказати, що багато дітей, онуків, велике господарство не є перешкодою для творчості.
Злата Леміш.
Фото від Анни Ілюк.
Читайте також:
- В село на Верховинщину ваблять українців релігійні дивовижі з Єгипту (ФОТО)
- На Долинщині чоловік порвав паспорт дружини, щоб вона не поїхала за кордон
- У Чорнобилі з-під снігу пробилися гриби (ФОТО)
Приєднуйтесь до нас у Facebook,Instagram,Youtube та Telegram
Читайте нас у тг