У Тлумачі знайомили з рідним краєм людей, що знайшли тут прихисток від війни (ФОТО)

В Тлумачі, у Народному домі, 7 квітня відбулася зустріч переселенців з різних куточків України з місцевими жителями та представниками влади. На зустріч зібралися люди з Чернігівщини, Київщини, Харківщини, Донеччини, Сумщини, які проживають тепер на території Тлумацької громади, повідомляє ПІК.

Представники «Центру культури та дозвілля» міської ради розказали приїжджим про історію, звичаї, побут краю.

Місцеві працівники культури та аматори сцени разом з молодими і юними артистами, які приїхали з Волновахи і Чернігова, співали українських народних і сучасних пісень.

«На Тлумачиині ми зібралися наче в Ноєвому ковчезі. Тут нам безпечно та добре, але всі ми сумуємо і вболіваємо за рідними домівками”, — каже ПІКу Марина Каранда, доцентка Національного університету Чернігівський колегіум, кандидатка філософських наук, очільниця експериментального молодіжного театру.

«Приїхали ми сюди 7 березня, живемо зараз у селі Нижнів, у будинку знайомих моїх батьків. Я тут з мамою, і батьком, який вже старшого віку. Нам тут добре, я відвідую шкільні уроки онлайн, займаюся музикою, бо до війни навчалася у музичній школі», – розповідає Олена Герасимова з Волновахи.

За словами Ігоря Петрука, голови Тлумацької міськради, у громаді зареєстровалися понад 1950 людей, які залишили свої домівки через жахливо жорстоку війну.

Більшість це жінки, діти та люди старшого віку. Здебільшого селилися вимушені гості здалека в місті Тлумачі, в приватних будинках та квартирах.

“Чимало живуть у гуртожитку Тлумацького коледжу Львівського Національного аграрного університету. Є приїжджі й в усіх селах громади. Там вони живуть у звичайних хатах, а ще в школі та дитсадку – в селах Колінці та Гринівці. Щоправда не всі приїжджі готові до сільського життя. Та не бракує таких, які хочуть займатися сільським господарством”, – каже пан Ігор.

Людей з охоплених війною і потерпілих від її наслідків гостинно прийняли і допомагають продуктами, одягом, предметами гігієни, побутовою хімією.

«Приїжджають постійно, кілька днів після приїзду оговтуються від пережитого, а згодом починають облаштовувати свій побут,— додає очільник Тлумаччини. — Хтось хоче пожити в нас до закінчення війни, а хтось живе кілька днів, тижнів та повертається додому, або їде за кордон. Тобто відбувається постійна міграція. Але ми радо всіх приймаємо, бо наш дім — дім для всіх українців», – підсумував очільник Тлумацької громади.

Сабіна Ружицька, фото автора.

Читайте також: