Юрій родом з Надвірнянщини, а саме села Верхній Майдан. Він рятував киян під час перших попадань у лютому та під час останніх масованих терористичних обстрілів цієї осені, пише ПІК.
“Якщо чесно, коли жив у селі, був непомітним хлопцем. Життя свого там не бачив, хотів стати військовим, але пішов у ДСНС”, – каже він.
За словами рятувальника, про нього в селі почали говорити, коли спочатку з’явилися перші фото зі мною та врятованим собакою. Хтось в ТikTok бачив, хтось у Гордона в Іnstagram. А потім (після обстрілів 10 жовтня у своєму зверненні йому та ще декільком хлопцям подякував президент.
“І тут почалось таке! Вже священник наш в церкві про мене розповідав. Мені кажуть, що люди декілька разів дивилися це звернення Зеленського та плакали. Дівчата тепер починають писати, лайкати. Я ж їм колись говорив: “Ви про мене ще почуєте, будете шкодувати, що не дочекалися”, – розповідає Юрій.
Хлопець з дитинства хотів бути військовим.
“Всі намагалися переконати, що то мені не потрібно, але мені подобалась зброя, все, що пов’язано з військовою справою. Мабуть, голлівудські “бойовики” вплинули (сміється). До того ж сусід був, який багато розповідав про свою службу”, – додає рятувальник.
У Київ він переїхав у 2020 році. Скільки я бачив загиблих після 24 лютого? Каже, не рахує, але думає що (пауза) десь двадцять.
“А коли Київ атакували дронами, ми розбирали завали житлового будинку. Знайшли жінку, пенсіонерку. Сиділа на кріслі. Тіло вигоріло та злилося з тим кріслом. Ми їх так разом в мішок і поклали”, – пригадує юнак.
Той день, 10 жовтня – був важкий. Перший виїзд був на перехрестя біля парку Шевченка. Там було, здається, шість загиблих. З машин ми їх не діставали, поки не приїхала поліція. Пройшло небагато часу – у нас другий виклик. Прилетіло на “Самсунг” (висотка біля залізничного вокзалу), там поруч дві будівлі добряче пошкодило, там були постраждалі:
“Працювати було небезпечно, багато пошкодженого скла. Був вітер, з висотки час від часу воно падало величезними шматками вниз, розміром з маршрутку приблизно. В кінці того виїзду сил вже небагато залишалося (посміхається).Яким би ти не був спортсменом, а тягати все обладнання на собі дуже непросто. Я люблю бігати, але коли ти постійно вверх-вниз…”.
Уявіть, що на вас захисний одяг, обов’язково бронежилет, а також кувалда, розжимний інструмент, який кілограмів двадцять важить. А ще є “хуліган” (інструмент для відчинення дверей).
“Я б не сказав, що я – герой. Просто така у нас робота. Не кожний може її витримати, психологічно та фізично, але вона мені дуже подобається. Вона надає впевненості у житті. Ти стаєш сильнішим, дорослішим”, – додає рятувальник.
Після 24 лютого зазначає Юрій, що вже не знає, чим його можна здивувати, шокувати. Але все одно, коли піднімаєшся, наприклад, сходами постраждалого будинку, бачиш, як батько несе дитину, бачиш її погляд, всередині щось перевертається.
Повне інтерв’ю з Юрієм Лозинський, читайте у статті “Української правди”.
Пишається своїм земляком і голова Надвірнянської громади.
“Я неодноразово писав про Юрія Лозинського, жителя нашої громади, а саме жителя с.Верхній Майдан. Юнак у свої 22! А вже так багато зробив і зробить для України! Про нього говорять всі – президент України Володимир Зеленський, міжнародні та всеукраїнські інтернет видання…”, – написав Зіновій Андрійович у Фейсбук.
- Братерство на війні: як дружба допомагає воїнам з Прикарпаття нищити ворогів (ВІДЕО)
- Спортсмени з Надвірнянщини здобули призові місця на чемпіонаті України з дзюдо (ФОТО)
- Мобільний телефон мій знаєте: мер Надвірної закликав звертатися, якщо є проблеми з переселенцями
- Всіх об’єднував шеврон з надписом ЗСУ: боєць з Франківська про дорогу до лікарні після поранення
Читайте нас у тг
