На Болехівщині попрощалися із полеглим військовослужбовцем. Святославу Кондрату було 25 років.
На подвір’ї біля домівки Святослава було велелюдно, розповіли у Болехівській міській раді.
Здавалося попрощатися, віддати шану, поклін і безмежну вдячність воїну прийшли майже всі жителі його рідного міста, сусідніх та довколишніх сіл, рідні, друзі, однокласники, знайомі, представники влади та побратими зі зброєю в руках.
До місця вічного спочинку земляки проводжали воїна у скорботі та з щирою молитвою. Похоронна процесія, що розтягнулася на кількасот метрів, йшла у невимовній тузі під звуки духового оркестру.
Багато добрих слів на адресу загиблого Святослава лунало сьогодні, багато сліз виплакали його батьки, численні друзі та родина…
“Святослав був Лицарем. Лицар на війні – це той, хто йде перший у бій, той, хто може повести людей у бій, той, хто у важкі хвилини бою може прийняти виважене рішення. Святослав таким був. У мирному житті Лицар – це той, хто може підтримати тебе у будь-якій ситуації, той, який знаходив вихід навіть у безвиході. Святослав ніколи не шукав легких шляхів. Він завжди обирав найшляхетнішу і найдостойнішу дорогу”, – наголосив у прощальній промові представник батальйону «Карпатська Січ».
У 18 років Святослав відправився на схід України, у найгарячішу точку того часу – селище Широкине. У новій фазі війни, коли тисячі українців рухалися в сторону Європи, Святослав повернувся в Україну. 26 лютого він уже воював за столицю нашої країни.
Після звільнення Києва його бойовий шлях продовжився на Херсонщині, аж до його звільнення. Відтак була Харківщина, Бахмут. Коли розпочався один з вирішальних етапів війни – контрнаступ Збройних Сил України – Святослав вибрав для себе найважчу нішу у ролі командира штурмової групи. Під час одного зі штурмів Святослав загинув, прикриваючи своїх побратимів.
«За короткий час служби у нашому полку Святослав на позовний «Кишка» проявив себе як справжній лідер, як вірний, добрий, світлий побратим, якого поважали усі. З перших днів бійці довірилися йому та були готові йти за ним. Він вмів заряджати людей, вести їх за собою. Так і в його останньому бою. Бійці пішли за ним. Святослав разом з побратимом «Кіпішом», обоє сержанти, повели за собою людей на бій і у найзапекліший момент дали можливість своїм відійти, прикриваючи цей відхід. Вони загинули смертю хоробрих, смертю Героїв. І саме завдяки таким, як вони, ми маємо приклади для наслідування, ми маємо ті приклади, які назавжди закарбуються у нашій пам’яті, які назавжди будуть у нашому строю!», – розповів представник 78-го полку спеціального призначення «Герць» Збройних Сил України, у якому ніс службу Святослав.
Схиливши коліно, під урочисте звучання Державного Гімну, військові вручили матері загиблого Державний Прапор України.
На честь, шану і вічну пам’ять про славного воїна Святослава Кондрата гучно пролунали останні постріли.
Читайте також:
- Додому на щиті повертається воїн з Івано-Франківщини Святослав Кондрат
- Загинув за свободу, як і батько: Прикарпаття втратило ще одного військового
- На фронті загинув військовий з Верховинщини Сергій Рильчук
- Був щирим та мужнім: на Надвірнянщині попрощалися із полеглим військовим (ФОТО)
- Непоправна втрата: на війні загинув військовий з Надвірнянщини
