До вторгнення росіян Роман займався фермерством, планував одружитися та започаткувати власний бізнес.
Але всі його плани і мрії сплутала війна, розповіли у Службі зв’язків з громадськістю 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.
У червні минулого року Роман вже вчився на навідника-оператора бойової машини, після чого потрапив до 58 мотопіхотної бригади, що вважає за велику удачу. Більш ніж рік майже безперервно на фронті: оборона Бахмута, Чернігівський, Куп’янський, Лиманський напрямки…
Зараз Роман на відповідальній посаді – він старший механік-водій механізованої роти. БМП-1, звісно, машина не нова, каже воїн, але її відмінно вивчили, обслуговують та ремонтують власними силами, та й в бою вона не підводить.
«Звісно, більше року війни, та ще й такої – чого багатомісячні бої в Бахмуті були варті – це виснажливо і важко. Але маємо завершити справу до кінця. По-перше, бо ми воюємо не стільки за територію, скільки за наших людей, за український народ, як би пафосно це не звучало. Я був у звільнених селах, і бачив, що там наробили російські окупанти. Ми не тільки захищаємо тих, хто у тилу, але й на нас чекають ті, хто опинився в окупації під владою рашистів. По-друге, є обов’язок перед побратимами, які віддали життя за Україну. Ми маємо продовжувати те, що робили вони до перемоги. Пишаюся службою у своєму рідному батальйоні та в 58 бригаді, бо ми вже як одна велика дружня родина, де завжди можна знайти підтримку та розуміння товаришів», – вважає Роман.
Читайте також:
- Військовий медик з Прикарпаття замість Норвегії, обрав службу в ЗСУ (ФОТО)
- «Моя зброя – це музика»: музикант гурту ТНМК Костянтин Жуйков про службу в Нацгвардії (ВІДЕО)
- Люди Прикарпаття: історії, що надихають: Руслан Павлов – спецпризначенець полку «Сафарі»