Сьогодні до Вашої уваги короткий опис подій, що мали місце 362 роки тому – 1662-го, за рік до офіційного заснування міста-фортеці.
– Місто знаходиться біля кордонів – з одного боку князівство Молдавія, яке є васалом Оттоманської імперії, з іншого боку – Трансільванія, держава що виникла на уламках розгромленого турками Угорського королівства.
– До міста, яке ще будується прибувають перші групи поселенців.
– Продовжується облаштовування Станиславівської фортеці. Місто оточують високими земляними валами завширшки 15 метрів. Фортеця отримує вигляд шестикутника.
– У лютому Анджей Потоцький, перебуваючи у Варшаві на засіданні сейму передає королю Яну ІІ Гіпотетичний вигляд дерев’яного замку Казимиру Вазі (1609–1672) своє клопотання про дозвіл проведення у новозаснованому місті ярмарків і торгів.
– 21 березня польський король Ян ІІ Казимир Ваза у Варшаві надає привілей місту Станиславову на проведення ярмарок та торгів. Привілей дозволяє проводити ярмарки: першу на свято святого Станіслава, другу на свято святого Андрія Апостола, третю на свято народження Найсвятішої Діви Марії або на свято святого Семена. Щотижневі торги дозволяє проводити по неділях та четвергах.
Ян ІІ Казимир Ваза
– 29 квітня Анджей Потоцький зареєстровує привілей короля Яна ІІ Казимира Вази на проведення ярмарок та торгів в міських актах.
– 7 травня, коли місто стає вже досить укріпленим, а населення збільшується завдяки вірменським і гебрейським купцям, які прибувають з Молдавії та Угорщини, Анджей Потоцький своїм привілеєм повідомляє про будівництво міста Станиславова і обіцяє своїм коштом його фортифікувати. Привілеєм він дарує та надає жителям міста Магдебурзьке право на самоврядування і судочинство.
Привілеєм власник міста оговорює питання життєдіяльності міста, визначає оплату міських службовців, локалізує місця побудови сакральних і житлових споруд, надає новоприбулим 20 річне звільнення від податків та надає дозвіл на заснування в передмістях пивоварень, солодівень, хуторів, а також дозволяє ремісничим за наявності 12 ти майстрів створювати цехи. Привілеєм Потоцький також визначає дати проведення трьох ярмарків на рік і день тижня для щотижневих торгів.
Андрій Потоцький, засновник міста.
Самоврядування міста Анджей Потоцький зосереджує в руках міської ради. Він надає право громадянам міста щороку 1 січня обирати 12-х членів ради. Встановлює, що вони між собою вибирають поконсулів або бургомістрів, яких затверджує власник міста. 21 січня поміж 12 мужів (депутатів) обирають війта та чотирьох радників (райців). Після погодження їх кандидатур із комендантом замку вони ідуть до ратуші і складають офіційну присягу громаді міста. Поміж інших мужів обирають чотирьох лавників (члени судової колегії), які також складають присягу.
Першим війтом української і польської громади Потоцький призначає Бенедикта Андришовського і надає йому право на пожиттєве війтівство. Рада на чолі з бургомістром має займатися адміністративним управлінням і цивільним судом, війт та лавники займаються кримінальними справами, провадять слідство, складають заповіти й ділять майно небіжчиків. Вони мають право засуджувати винних до смертної кари.
Також місто отримує шість цепаків (поліцейських). Вони виконують всі урядові розпорядження, стежать за порядком, за замиканням брам, а також мають запобігати пожежам. Їх забезпечує магістрат платнею та їжею. Для збору та розподілу міських податків магістрат, разом з громадою обирає двох містян, яких називають люнарями.
– 17 вересня Анджей Потоцький надає окремий привілей гебреям, яких він запросив до міста з Молдови та Угорщини для розвитку торгівлі. Привілеєм він підтверджує їхнє довічне право проживати і торгувати в місті та жити у відповідності зі своїм сумлінням. Він виділяє їм третину міста (район теперішньої вулиці Старозамкової) та визначає місце побудови божниці, а також дозволяє закласти цвинтар окописко за межами міста (тепер там кінотеатр «Космос»). Дозволяє також заснувати школу та надає місце для лазні. Визначає порядок судочинства та надає, як усім іншим 20 річне звільнення від податків.
– 9 листопада Анджей Потоцький надає привілей фарному римо-католицькому костелу, який на той час є дерев’яним. Цим привілеєм він отцем настоятелем храму призначає Войцеха Бялашевського та двох священників вікарієв.
– До кінця року, починаючи з 5 липня в Станиславівському римокатолицькому костелі охрещують 5 дітей і реєструють 2 шлюби.
Далі буде…
За матеріалами книги «СТАНИСЛАВІВ – ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Історична мандрівка рік за роком, століття за століттям» (Р. Дуда, В. Устинський)
Читайте також:
Читайте нас у тг
