Івано-Франківськ

В архіві Івано-Франківщини показали журнал “Наш світ” та розповіли про гуцулку «Чукутиху» (ФОТО)

У Державному архіві Івано-Франківської області продемонстрували Український ілюстрований літературний і популярно-науковий двотижневик «Наш Світ» за 1925 рік.

424881386 122114724380209149 5755457304038459152 n scaled

Цей журнал виходив у Варшаві, редактором був В.Островський. В архіві Прикарпаття наразі знаходяться три випуски журналу за 1925 та 1935 рр.

Про це повідомляє Державний архів Івано-Франківської області, пише ПІК.

Для читачів в архіві показали статтю під назвою «Гуцульщина», де на першій сторінці зображено гуцулку Марію Кречунєк «Чукутиха». Фото якої всього через шість років здобуде гран-прі на міжнародній виставці в Парижі під назвою «Стара гуцулка».

В архіві розповіли про героїню фотографії. “Чукутиха” народилася 26 квітня 1836 року у с. Ясенів-Горішній. Марія заробляла на життя піснями на весіллях.

“”Чукутиха” була дуже вродлива. Навіть у 100 років… До останніх днів найгарніше в околиці одягалася. На голові закручувала кучері, прикрашала зачіску живими квітами. Мала прекрасний голос. І до того всього – феноменальну пам’ять. Весілля на Гуцульщині гуляли три дні. То могла три доби співати пісень, і ні одна не повторювалася”, – каже дослідник Іван Зеленчук із Верховини, якому вдалося віднайти онуків і правнуків Чукутихи.

Прізвисько гуцулка перейняла від чоловіка – Йосипа Полєка, якого кликали Чукут, що означало для гуцулів “замкнений у собі”, “скритний”.

У 1925-ому Чукутиху із люлькою сфотографував військовий фотограф Микола Сеньковський. Походив із Полтавщини, але цікавився гуцулами і одним із перших зробив серію фотографій про їхній побут та обряди. Відкрив у Коломиї фотомайстерню, виготовляв листівки із краєвидами Карпат, фотографував місцеві села. Свої роботи поширював у Європі.

Світлина “Стара гуцулка” належить до збірки фотографій із назвою “Гуцульські типи”.

Померла Марія Кречунєк у першій половині 1930-их, у Верхньому Ясенові збереглась її могила (згідно статті сайту «Локальна історія»).

Читайте також:

Читайте нас у тг






Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено