Цей тиждень на Прикарпатті відзначається значними температурними коливаннями. В Коломиї 15 квітня фахівці Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології зафіксували 27,6 ⁰С, а 19-20 квітня у високогір’ї прогнозують і -7 ⁰С. І це ще не рекорд.
Максимальні і мінімальні показники
«Максимальні добові температури 17 квітня спостерігалися в 1956-му та в 2000 роках, мінімальні — в 1981 та в 1997 роках, — повідомила метеоролог Центру Ірина Марчук. — Попередні рекордні значення спостерігалися в 2018 році. В Івано-Франківську, Коломиї, Яремчі та на Пожижевській середньодобові температури повітря 15 квітня були вищими від норми на 8,3 – 10,9⁰С».
Ірина Марчук додає, що в Івано-Франківську в ці ж роки температурні рекорди становили +26,7 ⁰С /-4,2 ⁰С , Коломиї — +28,1 ⁰С/-4,8 ⁰С, Долині — +25,2 ⁰С/-2,7 ⁰С, Яремчі — +26,5 ⁰С/-4,2 ⁰С, Пожижевській вершині — +14,6 ⁰С/-8,8 ⁰С.
«Абсолютні максимуми квітня становили 29 – 30,4 ⁰С тепла, на Пожижевській — +21⁰, абсолютні мінімуми — 7,6 -12,1⁰ морозу, на Пожижевській — -13,2⁰», — зазначає співрозмовниця.
Як відомо з Вікіпедії, Пожижевська — одна із вершин Українських Карпат на межі Івано-Франківщини та Закарпаття, у північно-західній частині хребта Чорногора. Висота 1822 м над рівнем моря.
На метеостанції в Коломиї 15 квітня і справді було спекотно. Фото обласного центру гідрометеорології.
Прогноз на найближчі дні
За інформацією Центру, протягом тижня на Івано-Франківщині очікується хмарна з проясненнями дощова погода, часом грози. Вітер переважно північно-західного напрямку зі швидкістю 7-12 м/с, з поривами до 15-20 м/с.
Наприкінці тижня температура повітря вночі знижуватиметься від 7-12⁰ тепла до 0-5⁰ морозу, вдень становитиме від 13-18⁰ тепла до 4-9⁰ тепла, наприкінці тижня денні температури зростуть до 7-12⁰ тепла.
На високогір’ї дощ ітиме з мокрим снігом. Із 17 квітня в Карпатах вночі та вдень від 2⁰ морозу до 3⁰ тепла, наприкінці тижня нічні температури опустяться до 0-5⁰ морозу, а денні зростатимуть до 1-6⁰ тепла.
А як же на Великдень?
То якої погоди чекати до кінця квітня та на початку травня? Когось цікавить ця тема в розрізі вибору одягу на Великдень. Сільські ж господарі та дачники хвилюються, чи не опаде через різке похолодання цвіт та чи зав’яжеться плодами садовина, адже рясно цвіте, наче у травні, не тільки алича, черешня, груша, а навіть яблуня та персик.
Городники посадили картоплю, то якщо зійшла — може обмерзнути. Так само й виноград, який пустив молоду лозу. Виноградарі в таких випадках змушені застосовувати агроволокно для вкривних сортів, або ж навіть розводити вогонь, щоб дим програвав кущі.
Ірина Марчук наголошує, що прогнози коригуються щоп’ять днів, бо це складна система. Тож сказати точно про температуру повітря на початок травня важко.
«Заморозки в низинній частині області очікуємо в ніч із 19 на 20 квітня, каже пані Ірина. — Наступний тиждень так само буде холодним, адже морози у високогір’ї та сніг притягують холодну хвилю на інші регіони. До речі, абсолютні максимуми травня становили 30,7 – 33,1⁰ тепла, абсолютні мінімуми — 3 — 4,4 ⁰ С морозу, на Пожижевській — – 8,4 ⁰С. Максимально висока температура 5 травня зафіксована 1968 та 1969 року в Коломиї, мінімальна — на вершині Пожижевській 2018 року. Цікаво, що цьогорічний лютий був найтеплішим за весь період спостережень нашого Центру».
Нас бомблять і нищать, а Бог помагає вистояти
«Глобальні кліматичні зміни є циклічними, кожні 800-1000 років, але є відхилення, через які маємо потепління або ж похолодання, — інформує старший науковий співробітник Верховинського регіонального історико-краєзнавчого музею Гуцульщини Юрій Кречуняк. — Саме через таке потепління терени Гуцульщини колись оновилися населенням, бо природні умови стали кращими. Цікаво, що з V тисячоліття до нашої ери аж до часів Ісуса Христа було значне потепління, і наші предки масово перейшли у Кушанську долину. Але то вже інша історія».
Юрій Кречуняк додає, що менші кліматичні цикли так само повторюються десь через 50-80 років. Останній такий приклад — понад століття тому, коли 1914-15 роки були з надзвичайно теплими зимами. Військові дії в Чорногорі тривали протягом усієї зими. Тоді розвинулися нехарактерні для цієї пори хвороби, вояків діставали воші, тиф».
«У п’ятдесятих роках минулого століття прийшло сильне похолодання, — повідав пан Юрій. — Батьки пригадували, що морози сягали 40 й більше градусів. Зими були ще й дуже сніжні. Опісля я вже сам пам’ятаю заметілі та хуртовини в 60-х. На зламі тисячоліть, у 1999-2000 роках, у травні були сильні заморозки, так що змерзла картопля, що вже зійшла. Так само й квасоля».
Таким був квітень 2023 на Верховинщині. Фото з газети «Верховинські вісті».
Натомість останні три зими погідні. Юрій Кречуняк мислить, що то Господь Бог дає нам такі умови, щоб легше переживали воєнне лихоліття.
«Умови на Гуцульщині екстремальні, то морози колись оберталися для бідного народу серйозними катаклізмами. За розповідями старожилів, колись у Жаб’є (нині Верховина) заможні люди продавали свої маєтки, закуповували збіжжя та роздавали селянам, щоб ті могли пережити біду та мали насіння на наступний рік. Міркували, що якби ці люди погинули, то на їх місце треба було б чужинських робітників. А то вже не та культура. Таке гуртування — приклад для нинішніх поколінь», — підсумовує Юрій Кречуняк.
Людмила Стражник
Читайте також:
- Унікальне поєднання мистецтва й науки: художник-хімік з Прикарпаття Віталій Боклащук
- Остання хвиля розкуркулення: історія Василя Петришина з Прикарпаття
- Недописана історія: матір зниклого безвісти воїна не втрачає надії та молиться за його повернення (ФОТО)
- Майстер художнього кування Олександр Шапошник свій досвід із Бердянська переніс до Івано-Франківська (ФОТО)
