Івано-Франківськ

Чи потрібно українцям відмовитися від по-батькові: пояснення науковців

 За останні декілька років все, що хоч якось пов’язано з росією, відчувається чимось ворожим. 

Чи потрібно українцям відмовитися від по-батькові: пояснення науковців

Ще у 2021 році Кабінет міністрів дозволив українцям з 14 років на власний розсуд змінювати по-батькові на інший. Однак механізму відмови від по-батькові не існує досі, хоч на сайтах різних чиновників створювалися відповідні петиції.

Останні декілька років ведуться активні обговорення, чи слід українцям відмовитися від по-батькові. Про це пише ПІК з посиланням на ВІКНА.

Причин скасування патроніма називають декілька: хтось вважає, що деякі батьки не достойні того, щоб згадувати їх у своєму імені. А хтось думає, що це пережиток минулого, який нам нав’язала росія.

Чому в Україні виникла традиція вживати імена по батькові

Олександр Скопненко, кандидат філологічних наук з Інституту мовознавства Олександра Потебні, каже, що імена по батькові виникли в князівську добу — після хрещення Русі в 988 році. Але з приходом християнства дітей почали хрестити, а імена їм давалися священниками. Зазвичай це було ім’я святого, на іменини якого народилася дитина.

Святих було не дуже багато, тому список імен обмежувався стандартним набором — так в Україні з’явилися імена Олексій, Іван, Петро, Михайло. В одному селі могло налічуватися декілька Іванів, тож виникла потреба розрізняти дітей за іменем батька. 

— Батька шанували, знали, і так з’явилося ім’я по батькові. У літописах імена по батькові на -іч, -ович, -євич вживали навіть частіше, ніж імена. У Плачі Ярославни зі Слова о полку Ігоревім немає і згадки про те, що Ярославну звали Єфросинія, — пояснює науковиця.

Тобто ствердження, що по-батькові — ініціатив росіян є хибним, адже воно з’явилося ще задовго до заснування Москви.

Олександр Скопненко додає, що в князівську добу, а згодом і у Великому князівстві Литовському імена по батькові поступово поширилися серед української шляхти й дійшли до селян.

Відмова від по-батькові — суперечки часів Незалежності

Вже в 90-х роках минулого століття вчені відновили суперечки з цього приводу. Етнографи казали, що треба відмовитися від імені по батькові, і частково вживання цих назв почало звужуватися. Але тоді виникає питання, як шанобливо звертатися до інших людей. Звертання товариш, попри своє перше доброзичливе значення “друг”, залишилося в минулому через асоціацію з комуністами, а українське “добродій” не прижилося, кажуть мовознавці.

Докторка філологічних наук Лариса Масенко каже, що хотіла поширювати звертання пан-пані. Але коли в ефірі радіо у 90-х вона звернулася до слухачів “шановне панство”, їй надійшло багато обурених відгуків у відповідь. 

— Було поширене хибне сприйняття, що називати когось пан чи пані – це якось “по-панськи”, а в українців, які виростали під російським впливом, були ще й неприємні асоціації з часами кріпацтва та панщини, — пояснює вона. 

Відмова від по-батькові стає більш помітною, адже тепер все частіше навіть в університетах до викладачів звертаються без патроніму, а використовуючи форму пан або пані. Так само це правило впроваджують й деякі школи та дитячі садки.

Коли мовознавці говорять про тренд відмовлятися від по батькові, у них змішані відчуття. Олександр Скопченко вважає це іронією долі: росіяни взяли собі українську традицію, потім нав’язали її українцям, і через це ми хочемо від неї відмовитися.

Під час цих суперечок українці часто помилково вважають, що імені по-батькові немає у ЄС. Але іспанці у своєму повному імені мають як ім’я матері, так і батька. А ісландці не мають прізвищ — тільки ім’я матері чи батька плюс закінчення “сон” (син) чи “доттір” (донька).

“Чому ми повинні дарувати свою традицію росіянам? Ми навпаки маємо боротися за своє і доводити, що це історично і глибинно наше”, — каже Ірина Єфименко, кандидатка філологічних наук з Інституту української мови.

Однак за останні декілька років все, що хоч якось пов’язано з росією, відчувається чимось ворожим. Тож через це відмова від по-батькові точно стане цілковитою років за 50, вважає Олександр.  А Лариса Масенко звертає увагу на те, що через війну багато українців переїхали в західні регіони чи жили в Польщі, тому звертання пан та пані може поширитися ще більше.

Читайте також у ПІК:

 

Читайте нас у тг




Новини партнерів







Коментарі

0

Коментарів ще немає

© 2020 Всі права захищено