Саркома м’яких тканин

Саркома м’яких тканин – це онкологічне захворювання, яке характеризується утворенням злоякісних пухлин у м’яких тканинах організму. Ці тканини також називаються сполучними, оскільки вони підтримують і з’єднують усі органи та структури тіла.  М’які тканини – загальна назва всіх опорних тканин за винятком кісток, наприклад:

• Жирова тканина.
• М’язи.
• Нерви.
• Сухожилля.
• Глибокі шари шкіри.
• Лімфатичні судини.
• Кровоносні судини.
• Тканини навколо суглобів.

Саркома м’яких тканин – рідкісний тип раку, який зазвичай формується у вигляді безболісної пухлини в будь-якій із цих м’яких тканин. Вона може розвинутися в будь-якій частині тіла, але найчастіше трапляється в тканинах стегна, плеча, руки, таза і черевної порожнини.

Ракові клітини мають потенціал поширюватися на інші частини тіла через кровотік або лімфатичні судини й утворювати нові пухлини за межами первинного місця локалізації. Такі пухлини відомі як вторинний рак або метастази.

Типи сарком м’яких тканин

Існує понад 70 видів цього типу злоякісних утворень. Вони названі на честь аномальних клітин, з яких складається пухлина.

Найпоширенішим типом у дорослих є недиференційована плеоморфна саркома (НПС), яка складається з безлічі аномальних веретеноподібних клітин. Вона агресивна, тому часто рецидивує або поширюється після лікування. Також зустрічаються інші типи сарком м’яких тканин.

Серед дорослих:

• Ліпосаркома з жирових клітин.
• Лейоміосаркома і рабдоміосаркома з м’язової тканини.
• Ангіосаркома з кровоносних і лімфатичних судин.
• Злоякісна пухлина оболонки периферичних нервів з оболонки нервових клітин.
• Гастроінтестинальна стромальна саркома з нервових клітин кишечника.
• Стромальна саркома з підтримуючих тканин.
• Саркома Капоші з клітин шкіри.

Серед дітей і підлітків:

• Рабдоміосаркома з м’язових клітин.
• Саркома Юінга (також може початися в кістці).
• Синовіальна саркома з клітин навколо суглобів і сухожиль.

Фактори ризику саркоми м’яких тканин

Підвищити ризики аномальних змін у м’яких тканинах тіла можуть деякі чинники. До їх числа належать:

• Променева терапія

Існує дуже невеликий ризик для людей, які пройшли променеву терапію під час лікування інших видів раку. Ризик вищий, якщо ви отримували високі дози випромінювання в дуже молодому віці. За даними досліджень фахівців лікарні LISOD, у значної більшості пацієнтів, які в минулому проходили радіотерапію, саркома м’яких тканин не розвивається.

• Генетичні чинники

Деякі рідкісні спадкові захворювання можуть підвищити ризик розвитку пухлин м’яких тканин. До таких захворювань належать хвороба Реклінгхаузена (також відома як нейрофіброматоз), синдром Лі-Фраумені та ретинобластома.

Більшість людей знають, чи є в їхній родині одне з цих дуже рідкісних захворювань, і якщо так, то вони можуть передати його своїм дітям. Якщо ви не знаєте про це захворювання у своїй родині, то дуже малоймовірно, що воно присутнє.

У невеликої кількості випадків саркома розвивається через генетичні зміни, що відбуваються протягом життя, а не через успадкування дефектного гена.

• Хімікати

Деякі саркоми можуть бути пов’язані з впливом хімічних речовин, включно з вінілхлоридом (використовується для виробництва пластику) і деякими гербіцидами у високих дозах (засоби для знищення бур’янів).

Симптоми саркоми м’яких тканин

Саркома м’яких тканин зазвичай не викликає симптомів на ранніх стадіях. У міру зростання протягом місяців у вас може розвинутися безболісна пухлина, яка може спричиняти біль не безпосередньо, а шляхом тиску на нерви та м’язи.

Інші симптоми залежатимуть від того, в якій частині тіла розташований рак. Іноді саркому м’яких тканин можна помилково прийняти за доброякісну жирову пухлину (ліпому) або синяк (гематому). Це може затримати проведення тестів, які допомогли б поставити правильний діагноз.

У більшості випадків поява болючої пухлини не пов’язана з раковими процесами в організмі. Однак вам слід звернутися до лікаря, якщо ви помітили, що пухлина збільшується, стає розміром із м’яч для гольфу або більшою, болючою або чутливою.

Діагностика саркоми м’яких тканин

Якщо ваш лікар вважає, що у вас може бути саркома, він вивчить вашу історію хвороби, проведе фізикальне обстеження (включно з промацуванням будь-яких ущільнень) і направить вас на проходження аналізів. Ці дослідження необхідні для виключення інших станів.

Якщо результати вказують на те, що у вас може бути онкологічне захворювання, лікар направить вас до фахівця, який проведе додаткові дослідження, зокрема:

• Аналізи крові, включаючи загальний аналіз крові для визначення кількості лейкоцитів, еритроцитів і тромбоцитів.
• Рентгенографія – безболісне сканування грудної клітки для перевірки легенів на наявність ознак раку.
• КТ або МРТ – спеціальні безболісні обстеження для сканування і створення зображень внутрішніх органів вашого тіла.
• ПЕТ-сканування – вам введуть невелику кількість радіоактивного розчину глюкози, щоб ракові клітини було яскравіше видно на знімку.
• Біопсія – взяття зразка тканини з ураженої ділянки для дослідження під мікроскопом.

На підставі результатів ваших аналізів ваш лікар зможе встановити точний діагноз, розмір і тип пухлини, а також стадію її розвитку. Усе це необхідно для складання плану лікування і можливості прогнозувати його ефективність і ваші шанси на повне одужання. Що раніше рак буде виявлено, то вища ймовірність успішності лікування.

ПАРТНЕРСЬКИЙ МАТЕРІАЛ