Рецепт на вихідні: картопля лідирує серед овочів за популярністю і доступністю. Підпечені на кухні плястерка з почищеної бульби були улюбленими ласощами в дитинстві людей старшого покоління. Не зрівняти із сучасними захімізованими чипсами!
А витягти з вогнища із картопляного бадилля, обпікаючи руки, та витерти в сорочку обвуглену, аж чорну, картоплину, щоб посмакувати ароматною біло-жовтою серцевиною – ото вже насолода! А ввечері, коли втомлені господарі нарешті сіли до столу, на них чекала саламаха – варена в мундирах та обібрана і грубо накраяна бульба зі смаженою цибулею та часником, пише ПІК.
Або якісно, або дешево
Зазвичай наш вибір картоплі в крамниці чи на ринку полягає в тому, велика чи дрібніша бульба. В торговій мережі більшу можна придбати й по 15 грн, натомість селяни за добірну в роздріб просять по 25 грн за кіло, а за малу можна сторгуватися й по 8 грн.
“Люди хочуть смачної, екологічно чистої бульби та дешевої водночас, а так не буває, – каже пан Михайло, який продає велику картоплю по 25 грн за кіло на одному із ринків Івано-Франківська. – У мене не масове виробництво, як у фермерів. Купив землю в селі Довге, хоч мешкаю в обласному центрі, враховую витрати на вирощування, тому й така ціна. Засоби захисту рослин беру якісні та в перевірених постачальників, вони так само дорожчі. Бо дешеве “тріло” можна купити на ринку, але назва говорить сама за себе”.
Михайло розповідає, що цьогоріч картоплю здебільшого викопали, бо дозріла швидше звичайного через аномальну спеку. У виграші ті господарі, хто садив її у ще вологий грунт. Ті й урожаєм задоволені, і якістю бульб.
“Важливо ще й правильно зберігати вирощене, – наголошує господар. – Щойно викопану бульбу не можна одразу закладати до погреба. Треба дати їй трохи полежати на повітрі, бо в холодному приміщенні вона може почати гнити. Відкладену на насіння бульбу, після витримування в затінку протягом двох тижнів, для кращого зберігання можна прикопати в землі”.
Що нового в районованих сортах
Сортодослідженням на Івано-Франківщині займається Прикарпатська державна дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук. Її площі – в селі Підпечарах Івано-Франківської міськради.
“Наші дослідження підтверджують, що картопля української селекції цілком може конкурувати із зарубіжними, – стверджує Михайло Абрамик, провідний науковий співробітник станції. –
Серед семи ранніх і тринадцяти середньоранніх за врожайністю найкраще показали себе в умовах Прикарпаття сорти Мирослава, Щедрик, Скарбниця, Іванківська та новий пізній – Родинна. Вони мають гарні смакові якості.
Цьогоріч урожаї трохи нижчі від очікуваних, але десь на рівні 40-50 т із гектара можна взяти. Ми закладали бульбу в грунт 13 квітня, і протягом наступних двох місяців не було дощу. Аж недавні опади сприяли тому, що бульби стали набирати вагу. Гарно зародило в тих регіонах, де було більше вологи в грунті, навіть у гірській місцевості. Натомість гірше на Снятинщині, Городенківщині та Рогатинщині”.
Деруни по-королівськи
Страви з картоплі ситні, хоч як би ми їх не готували. Звісно, для супів та інших перших страв більше підходять бульби твердих сортів, які не розварюються. Серед них лідером упродовж останніх десятиліть на Прикарпатті є високоврожайна Беллароза. Це ранній сорт, майже без цвіту. Бульби мають добрі смакові якості, однак поступаються в лежкості. Тож їх треба споживати насамперед.
Для дерунів вибирають картоплю з великим вмістом крохмалю. Якщо розрізані навпіл бульби злипаються – сміливо подрібнюйте на тертці разом із цибулиною, додавайте солі й перцю, за бажанням – сметани й трошки борошна, і смажте на олії.
Тертяники, терті пляцки та деруни – різна назва однієї страви. На Прикарпатті їх подають ще й по-особливому. По-королівськи – це коли один великий дерун, один на велику пательню, обсмажують з обох боків. На одну половину кладуть тушковані гриби, закривають другою та щедро посипають зверху тертим сиром. На Гуцульщині жодне застілля не обходиться без цих смаколиків.
Натомість на Львівщині ті ж деруни з картоплі подають у вигляді ковбасок, разом із кров’янкою. Роблять їх аналогічно, тобто натертою і приправленою бульбою начиняють підготовлені тваринні кишки, опісля варять або запікають.
Будем товкти гопку
На Бойківщині доволі популярною стравою з картоплі є гопка. Є цілий ритуал її приготування, до якого активно залучають туристів на Долинщині та Рожнятівщині. Цю ситну страву раніше готували пастухи у високогір’ї, бо так можна було її довше зберігати. Тепер це туристична фішка цього етнорегіону.
“Картоплю беремо таку, що добре розварюється, як на пюре, – розповіла під час одного із туристичних походів Наталія Соломчак-Хімій, керівник гуртка історичного краєзнавства Івано-Франківського обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді. – Чистимо, ріжемо на четвертинки та варимо у великому казані над відкритим вогнем. Зливаємо воду, додаємо кукурудзяне або пшеничне борошно, смалець і починаємо розминати дерев’яним товкачем. Звідти й назва”.
Товкти гопку зголошується чимало учасників походу. Шикуються в чергу, адже хочеться якнайшвидше скуштувати нової страви. Наталія тим часом чаклує над заправкою із грибів-лисичок зі сметаною. Колотити гопку треба не менше години, але сам процес такий цікавий та супроводжується всілякими туристичними оповідками, що часу не відчувається.
Зате яка насолода очікує, коли страву, щедро приправлену ароматною мачанкою, роздають кожному до полумиска.
Сподіваємося, що цією короткою оповідкою про картоплю ми викличемо бажання в наших читачів чимдуж бігти на кухню та чаклувати над своїми стравами з картоплі. Якщо ж дітвора з якихось причин не хоче їсти звичайне пюре, то додайте до нього куркуми. Тоді яскраво-жовтий колір введе в оману та спонукає таки спробувати. А як уже засмакували, то як у відомій приказці: “До столу відірвали вуха, а від столу хвіст”.
Без сумніву, кожна господиня має десятки своїх авторських рецептів з цієї королеви столу. Це й класичні вареники, й пиріг із тіста з бараболяною начинкою, і смажена чи тушкована картопля, й запечена в мундирах, фарширована м’ясом чи сиром. Бо, що б ми не споживали, які найновітніші продукти не пробували, без бульби не обійтися. А ще маємо мотив більше дізнатися про різні сорти, як-от Голубий Дунай із фіолетовою шкіркою і білосніжною м’якоттю. Та й правильно зберегти, щоб вистачило до нової.
Людмила Стражник
Фото авторки
Читайте також у ПІК:
- Готуються відлітати: у небі над Франківськом помітили зграю журавлів (ВІДЕО)
- Слабкий туман та +33⁰ тепла: якою буде погода на Франківщині 18 серпня
- Рецепт на вихідні: Буряковий калейдоскоп
- Рецепт на вихідні: Делікатеси зі слив (ФОТО)
Читайте нас у тг
