15 листопада у світі відзначали International Cheese and Bread Day — Міжнародний день сиру і хліба. Однак зупинимося на найголовнішому продукті людства — хлібі, аж ніяк не применшуючи значення сира. Бо таки хліб у нашій країні — всьому голова.
Нові смаки і поєднання
Акцент зробимо на нових смаках та поєднаннях, способах подачі хлібобулочних виробів. І тут маємо свято для гурманів. Адже з чим хліб лише не випікають. Є дієтичний безглютеновий хліб, і низькокалорійний з висівками, і збагачений соняшниковим, гарбузовим, лляним насінням, та присмачений кунжутом.
Досі йшлося про хліб з пшеничного борошна. З нього випікають не тільки вироби для загального споживання, а й різноманітні святкові калачі, короваї, багато оздоблені плетивом із прісного тіста та іншими їстівними прикрасами.
Бо що ми колись знали: кілька класичних сортів для повсякдення, поєднання пшеничного та житнього борошна різного гатунку. Тепер же можна придбати хліб із гречаного борошна, і з інших крупів.
Виробники наче змагаються між собою, пропонуючи щораз нові різновиди хлібобулочних виробів. Особливо стараються невеликі пекарні, які більш гнучкі до змін та швидко реагують на попит. Запозичують іноземний досвід та впроваджують нові технології. Тож на прилавках можна знайти все, що лише душа забажає.
Та й ціни на хліб різні: від 22 грн за буханку звичайного житньо-пшеничного, й до 70-90 грн, але то вже з наповнювачами та посипками, різної форми та якості. Або ж бездріжджовий, на заквасці.
Змінюється й сама подача хліба. Тепер вам можуть запропонувати вишукану страву у так званій хлібній тарілці. Наливають у таку їстівну “посудину” навіть борщ.
А як смакує ароматний свіжоспечений окраєць! Недарма і приказка побутує: “Що тато роблять? Пообідали та й хліб їдять”.
Ціни зростають
Дефіциту хліба на Прикарпатті немає. Аби гроші. Для здешевлення раціону багато господинь звикли самі пекти хлібобулочні вироби. В крамницях можна придбати борошно різних виробників.
Та через подорожчання електроенергії треба добре рахувати, чи вигідно пекти в хлібопічці, звідки виходить лише одна хлібина, щоправда, доволі велика, до 800 г. А от у газову духовку можна одночасно закласти кілька буханців. Ще краще, якщо хтось зберіг старовинну піч на дровах. Вироби з неї виходять духмяні та надзвичайно смачні.
“Зростання цін на хліб неминуче, — акцентує голова Гільдії приватних пекарів та кондитерів Івано-Франківська Ростислав Кукурудз. — Проти серпня вже є здорожчання на 10 відсотків. За моїми прогнозами так само можна очікувати подорожчання хліба й до кінця року. Причини об’єктивні. Щомісяця на 3-4 відсотки піднімається ціна на енергоносії, а в підсумку набирається значна цифра. Та й зарплата працівників не стоїть на місці, як і інші видатки. На 20 відсотків зросли ціни на борошно. Здебільшого пекарі використовують привізне із південних та південно-східних регіонів. Та й через війну загалом ситуація в галузі не найкраща”.
На віртуальних торгівельних майданчиках можна знайти продукцію за різними цінами, залежно від фасування. Приміром, 25-кілограмові мішки борошна першого ґатунку по 280 грн, а вищого — по 300 грн. Інший виробник відомої торгової марки просить навіть по 380 грн за такий же мішок.
Відоме борошномельне підприємство на Хмельниччині реалізує борошно по 10 грн/кг, якщо брати від 2 т і більше продукції. У роздріб — по 14 грн/кг.
“Оригінальне італійське борошно з м’яких сортів пшениці типу ”00” ціною 200 грн за 5 кг, — читаю в одному із оголошень. — Має особливу повітряну текстуру і білий колір. Ідеально підходить для професійного та домашнього приготування тіста, що вимагає тривалого замішування та періоду росту, для класичної італійської піци на тонкому, але пишному коржі. Високий вміст білків: 12,5г/100г борошна”.
Зерно з високим вмістом клейковини
За інформацією департаменту агропромислового розвитку ОВА, елеваторних потужностей великих підприємств на Івано-Франківщині вистачає. Аграрії можуть зберігати зерно в засіках і на своїх територіях. На щастя, сільськогосподарський сезон був сприятливий для пшениці, тож і вродило добре, і якість відмінна.
“На окремих масивах ми збирали й по 84 центнери пшениці з гектара, а в середньому по господарству вийшло 64 ц/га, — розповів підприємець зі Снятинщині Богдан Тимофійчук. — Зерно хорошої якості, 60 відсотків врожаю — продовольче, решту фуражне. Ми цьогоріч не закладали його на довге зберігання, бо треба було обігових коштів. Продовольче продали одразу після збирання по 7600 грн за тонну, фуражне зерно — по 7000. Торік ціни відповідно були 4800 та 4600 грн. Цієї пори вартість тонни продовольчого зерна зросла до 8700 грн/т, а в портах — до 9600 грн/т. А за цими тенденціями — не тільки продовольча безпека, а й валютні надходження до країни від експорту цієї продукції”.
Клімат на Прикарпатті наближається до південного, що благотворно впливає на якісні показники пшениці. Богдан Тимофійчук наголосив, що цьогоріч завдяки сонячній погоді навесні та влітку зерно має високий вміст клейковини: 23% й більше, тобто найвищі хлібопекарські властивості.
Співрозмовник нагадав 2008 рік, коли через проливні дощі та паводок на Снятинщині основна маса зерна проросла, хоч і мала хороші хлібопекарські властивості. Тоді пекарі використовували на борошно й зерно 4 класу.
“Під урожай наступного року ми заклали великий зерновий клин, зокрема 420 гектарів озимої пшениці, — зазначив Богдан Тимофійчук. — Сходи у відмінному стані. В нашому господарстві практикуємо перше підживлення карбамідно-азотною сумішшю пізньої осені, по закінченні кущення. Отож сподіваємося на ранню вегетацію та гарний урожай. Будемо з хлібом!”.
Людмила Стражник. Фото авторки.
Читайте нас у тг
