Сьогодні, 6 січня 2025 року Василю Стусу могло б виповнитися 87 років, проте 40 років тому поет загинув у радянському концтаборі. Досі існують різні версії його смерті, пише ПІК.
У вересні 1965 року під час прем’єри фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” після протестної промови Івана Дзюби проти масових арештів української інтелігенції Стус вигукнув: “Хто проти арештів – встаньте!”.
Та цей перший громадський протест проти масових репресій у СРСР у повоєнний час негативно вплинув на подальшу долю не лише Стуса, а й його соратників. Василя відрахували з аспірантури. Згодом поета заарештували і відправили у заслання.
Помер Василь Стус у ніч із 3 на 4 вересня 1985 року в таборі у Пермській області у віці 47 років. Його життя стало символом незламності та опору тоталітаризму.
Пропонуємо вам ТОП цитат українського письменника та дисидента, які стали крилатими:
- Чуюся добре, бо нікому не зробив зла, бо дбав не тільки про себе. І від того мені світло на душі. Долі не обирають… Її приймають — яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.
- За своєю душею треба стежити так само, як за тілом. Коли я був у Твоєму віці, то регулярно влаштовував собі сповідь: що ти зробив за місяць чи два доброго, що злого. І картав себе за недобре. І виробив був добру здатність — дбати про душу. Чиста, світла душа — то запорука людського здоров’я.
- Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи — коли буде) — намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто, щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, то вигадай її — небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу — кращати, а не гіршати.
- Любов — то, може, єдина справжня квітка, подарована людині Богом. Тільки в любові людина розумна. І навіть: що більше, дужче любиш — то розумнішаєш. Інших квіток, кращих за цю, квітку любові, я не знаю.
- Не знай поганих дівчат — хай вони для Тебе просто не існують (я, скажімо, в свої 46 років просто не вірю, що бувають жінки, які лаються, обманюють, продаються і т.д. і т.п.). У мене, слава Богу, такого досвіду не було. І тішу себе тим, що знайомі дівчата моєї молодості ставали кращі коло мене (а я — коло них).
- Я марно вчив граматику кохання, граматику гріховних губ твоїх.
- Ще зневажаю політиків. Ще – ціную здатність чесно померти. Це більше за версифікаційні вправи!
- Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.
- Як добре те, що смерти не боюсь я: і не питаю, чи тяжкий мій хрест,що перед вами, судді, не клонюся: в передчутті недовідомих верст…
- Я не націоналіст. Навпаки, я вважав за потрібне робити так, аби серед певної частини українців розвіяти дурман самозакоханости, антисемітизму, загумінкової обмежености. Так само за потрібне я вважав робити так, щоб серед певної частини росіян, євреїв і т.д. розвіяти дурман неповаги до української мови, культури, історії, неповаги до праці селянина, що гречно причащає усіх нас хлібом і сіллю від своїх мозолів.
- Зле жити без ідеалів, але не менше зле — з ідеалами.
- Завжди любити, щоб завжди помилятися. Але — завжди любити. І відтак існувати, а існувати — це помилятися.
- Насамперед, сину, я хочу, щоб Ти мав свій характер, а не був розмазнею, манною кашею для беззубих. Виробляй його постійно, не поступайся своєю волею перед обставинами. Бо Ти — це, насамперед, Твоя воля (бажання, мета, впертість і т.д.). А воля міцніє в подоланні перешкод” (з листів до сина).
- Намагайся зрозуміти інших людей, бачити в їхніх життях їхню правду, яку треба приймати, а не оспорювати. Отож, суди про людей не зі своєї позиції тільки, а й з їхньої. Ще краще — з кількох позицій.
- Від горілки шлях до витверезника, від гашиша — до в’язниці, за читання книжок платимо життям. Народився — щоб читати.
- Якщо болить серце — тобі, друже, поталанило.
- У житті доводиться обирати: або цікаву муку або нецікаве щастя. Більшість, звичайно, обирає щастя, хай і нецікаве (точніше: вони воліють цікавого щастя, але здобувають украй нецікаве).
- Наша історія — це все і завжди спочатку, якась постійна гойданина на одному й тому ж місці, мертва хвиля еволюції.
Нагадаємо, історик Вахтанг Кіпіані написав книгу про судовий процес над Василем Стусом.
Читайте також у ПІК:
- 168 років від Дня народження Івана Франка: відомі цитати поета
- Актуальні цитати Шевченка про Бога, Україну, волю та москалів
- Ліні Костенко – 94: відомі вислови та цікаві факти з життя поетеси
- Померла вдова українського поета Василя Стуса
