За реформою лісоустрою важко встигнути. Назви управлінських структур змінюються одна за одною. Та вже якось звикнемося. А от як це вплине на землекористування та чи піде на користь територіальним громадам – то вже невдовзі дізнаємося.
Реформи та нові назви
На вулиці Грушевського, де раніше було Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства, тепер розміщується Управління з виробництва в Івано-Франківській області філії “Карпатський лісовий офіс” ДП “Ліси України”. Це господарююча структура, якій підпорядковуються новостворені 7 надлісництв.
Щоб якось внести ясність у ці та інші наболілі питання, головного лісівника Івано-Франківщини запросили на одну з нарад в облвійськадмінстрації. Ігор Чебан, керівник філії “Карпатський лісовий офіс”, розповів, що ця структура об’єднала лісгоспи Івано-Франківської, Закарпатської та Львівської областей. Центр в Ужгороді. Створено 21 надлісництво, зокрема 7 на Прикарпатті.
Це Вигодське, Осмолодське та Надвірнянське, які лише змінили назву з лісгоспів на надлісництва. А от до Болехівського надлісництва ввійшов ще Брошнівський лісгосп, до Верховинського – Ворохтянський та Гринявський лісгоспи, до Івано-Франківського – Калуський, до Коломийського – Делятинський і Кутський лісгоспи.
Власне, ця інформація викликала жваву реакцію учасників наради. Зокрема начальник Коломийської РВА Любомир Глушков висловив побоювання щодо доцільності такого об’єднання:
“Ходять розмови, що офіс надлісництва переміститься з Коломиї до Делятина, – зауважив Глушков. – Отож величезний Коломийський район залишиться на самоті з проблемами щодо забезпечення дровами. В нас багато військових ветеранів, сім’ї яких мають пільги на опалення. Так само – щодо категорії соціально незахищених громадян”.
“Центр надлісництва буде в Коломиї, – своєю чергою запевнив Ігор Чебан. – А приєднання відбулося відповідно до географічного розташування лісових масивів”.
Як запастися дровами
Лісові угіддя Івано-Франківщини займають майже 46% території області, а це 640 тис. га. Тобто маємо значний екологічний та економічний потенціал.
Позаяк свіжішої інформації немає, скористаємося статистичними даними за 2023 рік, оприлюдненими на сайті ОВА. Отож позаторік від усіх видів рубок заготовлено 807,4 тис. м3 деревини. Здебільшого це круглий ліс, у структурі якого майже порівну – діловий круглий ліс та паливна деревина.
“У структурі експорту за 2023 рік на круглий ліс припало 16,5% загальнообласних обсягів, у I півріччі 2024-го – 18,8%. Обсяги експорту деревини і виробів з деревини у 2023-му зменшилися на 20,2% і становили 101,8 млн. дол. США (у I півріччі 2024-го – зменшилися на 12,2% та склали 49,0 млн. дол. США)”, – йдеться в інформації.
“Наші громади традиційно мали від ренти лісів значні надходження до бюджетів, – зазначив начальник Надвірнянської РВА Петро Хмельовський. – Однак за цими лісовими реформами спостерігається неприємна тенденція: щоб забрати з районів податки, та все акумулювати в Києві. Маємо приклад Укрпошти: в Ланчині немає де отримати пенсії, її видають виїзними автобусами. Колишні працівники втратили роботу, будівлі стоять, і ніхто до того не має відношення… Так само може статися з лісгоспами. Як оперативно вирішувати питання щодо забезпечення дровами пільгові категорії населення, коли треба за всім звертатися до столиці? Бо на місці нічого не вирішують. Виникають й інші проблеми щодо підпорядкування лісів”.
“Кількість лісництв в області не змінилася, – апелював на зауваження Ігор Чебан. – 105 лісництв ввійшли до цих 7 надлісництв, із загальною площею 443 тисяч гектарів. Так само залишилися планові показники заготівлі деревини. Загальна чисельність працівників не зменшилася. Після реорганізації залишилися 1795 робочих місць, і навіть на 203 штатні одиниці є вакансії. Щодо дров, то лісництва мають повноваження виписувати їх відповідно до місця розташування. Або можна ще звернутися до начальника надлісництва”.
Ігор Чебан додав, що сплата всіх податків відбуватиметься без змін, у тергромадах. Аналогічно рентна плата буде сплачена до тих громад, де відбуватиметься заготівля сировини. І земельний податок без змін: за місцем розташування земельних ділянок.
А ще розвінчав побоювання голів ТГ щодо передачі самозаліснених земель: мовляв, це не відповідає дійсності. А згідно 107 ст. Лісового кодексу відповідальність за всі порушення у лісокористуванні несуть тергромади або та організація, яка веде госпдіяльність.
“Торік лісгоспи, які координуються Карпатським лісовим офісом та розташовані на території області, сплатили податків, зборів та обов’язкових платежів до місцевих бюджетів загальною сумою 164 млн грн., – повідомила очільниця ОВА Світлана Онищук. – Після реорганізації обсяг сплачених податків до місцевих бюджетів не зміниться. Так само й щодо сплати земельного податку. Його на рівні 2024 року отримуватимуть місцеві бюджети. Однак потрібно тісніше співпрацювати з громадами, бо будь-які реформи мають впроваджуватися на користь людей”.
Електронний облік
Власне, навести порядок у лісокористуванні намагалися й раніше. Приміром, ще в 2019 році уряд запровадив процес електронного обліку деревини. Тобто в лісосіках на торець кожної колоди чи хлиста ставлять спеціальні відмітки-чіпи, за якими можна дізнатися про породу, параметри та навіть дані про заготівельне підприємство.
Користь державі така реформа принесла, однак і зловживань виявляли чимало. Раз-пораз такі факти правоохоронці фіксують і на Прикарпатті. Ба гірше: порушували правила навіть ті, хто має займатися природоохоронною діяльністю, тобто самі лісівники.
Лісництва Івано-Франківщини свою господарську діяльність ведуть якраз переважно в заготівлі деревини. Через Єдину екологічну платформу «ЕкоСистема» постійним лісокористувачам Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей торік видано 18 212 електронних лісорубних квитків.
Е-лісорубний квиток – основний дозвільний документ, з якого починається рубка, і з листопада 2023 року видається в електронній формі. Таке нововедення уряд передбачив задля усунення бюрократії, зменшення корупції та посилення контролю за обсягами лісозаготівлі.
А от виготовлення побічної продукції занепало. Приміром, колись навіть робили деревне борошно, яке використовують у промисловості. Тепер на Прикарпатті таких підприємств немає. Натомість збереглися ще на Волині та Хмельниччині.
“Підприємці (фізичні чи юридичні особи) підписують договори на так звані “лісові квитки”. Це право на заготівлю чорниці, малини, брусниці та інших дикоростучих ягід, грибів і лікарських рослин”, – повідомили в Карпатському лісовому офісі.
Погодження лімітів на використання лісових ресурсів щороку здійснює обласна рада, з подачі ОДА. Для кожного лісництва затверджують певні обсяги. Загалом у переліку лімітів на 2024 рік було 8 видів дикоростучих плодів та ягід, 30 видів лікарських рослин, а ще – на боровики, лисички та інші гриби, а також на ялинки та хвойні гілки.
Приміром, свіжих білих грибів торік можна було заготовити загалом 1243 т, чорниці 950 т. Цікаво: якби додати всю таку продукцію, що реалізували підприємці на ринках протягом осені, то цифра вийшла б значно більшою. І то лише видима сторона цього бізнесу.
Зрозуміло, що в короткому дописі годі охопити одразу всі проблеми лісокористування. Але зрозуміло одне: наше Прикарпаття має унікальну можливість для розвитку туризму та інших галузей економіки саме завдяки такому потужному природному резерву як ліси. І це для області справді золотий клондайк.
Людмила Стражник. Фото авторки
Читайте нас у тг
