97 років тому, а саме 16 лютого 1928 року, світ побачило розпорядження Президента Речі Посполитої «Про будівельне право та побудову осель».
У воєводстві організовують Дирекцію громадських робіт, яка керує усіма будівельними роботами. Очолює її інженер Полуднєвський.
У місті створюють Комітет, який розробляє програму розбудови міста з метою недопущення хаотичної забудови.
Інженерами, які мають право керувати будівництвом у Станиславові є: Юліуш Фоєрман, Мауріций Катц, Леон Ліберман, Тадеуш Макульський, Фердинанд Петелянс, Максиміліян Плятзер, Ян Площак, Йона Вогель, Густав Веттсман та Кароль Захар’ясевич.
У Косові такі функції виконував Гзайкевич Міхал, у Стрию – Василевський Зигмунт, у Снятині – Ченкєскій Вінсент та Гавлік Міхал, у Коломиї – Піскозуб Ян та Грюдберг Йозеф, в Калуші – Юліуш Порай-Мадейскій, у Надвірній – Кулаковський Броніслав.
НА ФОТО: Будинок 7-ми класових шкіл(чоловічої та жіночої) по вул.Матейки,розпочали будувати ще до Першої світової війни. Здано в експлуатацію в 1928 р.
Як будували?
З 1928 року у містах з населенням більше 5000 осіб почали створюватися Комітети розбудови на чолі з міським головою чи його заступником, писала у своїх матеріалах історик Наталія Храбатин.
Завданням Комітетів, крім іншого, була розробка програми розбудови міста з метою не допустити хаотичної забудови неоднорідними будівлями, яка псує загальний естетичний вигляд.
Місцева влада всяко сприяла розбудові міста, навіть списувала заборгованість за позики, які брали городяни для післявоєнної відбудови осель.
НА ФОТО: Офіцерський будинок на 12 сімей по вул.Голуховського/Чорновола,117. Проект 1928 р. варшавського архітектора професора Падлевського. В Станиславові проект реалізувала фірма інженера Вайнгартена
Правила та норми
Жодне будівництво не могло розпочатися без отримання відповідного дозволу. Воєвода давав дозвіл на будівництво пам’ятників та встановлення меморіальних таблиць.
Проекти громадських споруд – театрів, кінотеатрів, шкіл, лікарень, готелів, торгових приміщень та ін. – подавалися Дирекції громадських робіт для затвердження та надання дозволу на будову.
Дозвіл на будівництво приватних осель та гаражів давала місцева влада.
НА ФОТО: Планування квартир, Голуховського/Чорновола,117.
На проектах, після перевірки їх відповідності до місцевості, ставився надпис «згідно з планом реально».
Коли запланована будівля порушувала естетику міського ландшафту, з метою збереження загального краєвиду та його особливостей, згідно зі ст.337-338 Розпорядження Президента, можна було відмовити у дозволі на будівництво.
НА ФОТО: Два житлові будинки на вул. Кохановського (рад. 8-березня, тепер О. Кисілевської (Майзлі). Були побудовані вкінці 1928 року. Містили 44 квартири (загальна площа 5740 м/кв). Загальна вартість будівництво склала 248 000 тисяч злотих.
Перевірки та технагляд
Дирекція громадських робіт періодично проводила перевірку правильності надання дозволів на будівництво. За недбалість при виданні дозволу на будову міські голови несли дисциплінарне покарання, інші – могли і втратити роботу. Тому, мабуть, і про випадки корупції не відомо.
Будівельні роботи проводилися під наглядом технічного керівника будівництва. Кандидатури таких керівників магістратами та гмінами (общинами) подавалися до Виділу повітового, де затверджувалися з врахуванням кваліфікації, фахових знань, реального часу роботи на будівництві, свідоцтва моральності. І таких спеціалістів було небагато.
НА ФОТО: Вулиця Легіонів/ Національної Гвардії, 1. Будинок для підофіцерського (сержантського) складу, розпочали будувати в 1928 р. за проектом Богдана Ляхерта, Юзефа Шанайца та Володимира Вінклера.
До слова, навесні 1928 року в Станиславові (Івано-Франківську) розпочалося спорудження загальноміської електростанції.
Читайте також:
Читайте нас у тг
