За останні роки в Івано-Франківську водночас відбуваються два взаємосуперечливі процеси. Місто розростається, та через це втрачає свою історичну і культурну привабливість. Тим-то громадські активісти щораз гостріше порушують питання нового будівництва в середмісті. Один із таких об’єктів – у самому серці міста – на Гетьманських валах.
Паркан як камінь спотикання
Будівельні роботи на Гетьманських валах в Івано-Франківську тривали через зиму. З весною процес спорудження духовного комплексу на парафії церкви Святого Миколая активізувався. Зовні видно риштування на майбутньому храмі та дзвіниці. Працює техніка. Весь об’єкт обгороджений парканом.
Власне, цей дерев’яний паркан став приводом для полеміки та чергового збурення громадськості щодо будівництва на Валах. І не малюнками на дошках привернув увагу. А тим, як будівельники десь ще в лютому викопали ями для перенесення огорожі в бік скверу.
Можливо, робітники хотіли зробити розширення будівельного майданчика з міркувань безпеки. Однак громадськість міста забила на сполох, вбачаючи в цьому посягання на територію Гетьманських валів. Зрештою ями засипали. Та й на тім стало.
Караван іде
Нагадуємо, що Парафія церкви Святого Миколая УГКЦ зареєстрована за адресою Дністровська, 26. Як дізнаємося зі сторінки в соціальній мережі настоятеля о. Івана Жука (а заодно й парафіяльної), до духовного комплексу входитиме власне Храм, а ще дзвіниця та Катехитична школа.
Священник двічі на тиждень служить Акафіст у Молитовній кімнаті Дому милосердя. Чи водночас будують приміщення для бізнесових структур чи житла – невідомо.
“Завершено накриття даху та встановлення зовнішніх монтажних деталей у Домі милосердя, – читаємо у звіті на парафіяльній сторінці. – Розпочинаємо утеплення даху мінеральною ватою, встановлення вікон, проведення електромережі. Триває зварювання та зв’язування арматури конструкції, виготовлення і встановлення опалубки під сходинки. Попереду – заливання бетонного розчину та підготовка до будівництва центральних і бічних сходів храму, які з’єднуватимуть його з Домом милосердя. А також бетонних стежок, які їх поєднають між собою. Це важливий етап будівництва, що відповідає проектним вимогам. Триває збір коштів на накриття даху церкви та дзвіниці мідною бляхою. Заплановане облаштування кухні, столової та ігрових кімнат, спалень і навчальних класів для дітей, спортзалу тощо. Тож запрошуємо стати фундатором цієї Богом благословенної справи”.
Меценати і справді зголошуються. Приміром, надійшла допомога від Української Парафії св. Михаїла у Болоньї, де настоятелем є прикарпатський священник о. Михайло Бойко. Благодійні кошти там виручили завдяки доброчинній акції “Деревце святого Миколая”.
Що турбує містян
Нагадаємо, що духовний комплекс на Гетьманських валах споруджують на місці колишнього кафе “Казка”. Його власником свого часу було ПП “Гаразд України Буд” (керівник світлої пам’яті Володимир Балагура). Протягом тривалого часу заклад стояв зачиненим, а територія ставала дедалі більше занедбанішою. А згодом об’єкт передали під будівництво церкви.
Назад в минуле: улюблене кафе “Казка” в Івано-Франківську (ФОТО)
Коли ж будівництво стартувало, то разом із ним – і протести містян. Громадські активісти побоювалися, чи під час робіт не знищиться важлива історична місцевість. Адже Гетьманські вали були частиною оборонних споруд давнього Станіслава.
“Це частина міських укріплень – фортеці Станіслав. Для того, щоб замок господарів міста був вищим за інші міські укріплення, насипали штучні вали з двома бастіонами. На валах були стіни, які знесли на початку ХІХ століття, а в 1876 році на цьому місці розбили сквер “Гетьманські вали”,– читаємо на сайті travels.in.ua.
До того ж у периметрі 1000 м від Гетьманських валів є 4 християнські храми. То чи потрібна саме в цьому місці ще одна церква?
Власники трохи перетримали ідею
“Я погоджував цей проект ще в 2003 році, коли постало питання перебудови колишнього кафе “Казка”, – розповів Володимир Ідак, архітектор відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міськради. – Воно було приватизоване, і власники, наскільки я знаю, віддарували його для будівництва культової споруди. Це духовний комплекс гуманітарного спрямування”.
Володимир Ідак наголошує, що тоді порушень не було. Тобто й охоронних зон на той момент (а то був початок ХХІ століття) ще не визначили. Зрештою на той час Івано-Франківськ не мав історико-архітектурного охоронного плану, зокрема на Гетьманські вали та Палац Потоцьких.
“Коли я підписував дозвільні документи, дякував Богу, що храм, а не житловий будинок, – додав співрозмовник. – Бо тоді якраз розпочалося масове нашестя будівництва п’яти- й дев’ятиповерхових будинків і торгових комплексів. А ще на той момент так не стояло гостро питання охорони пам’яток архітектури. Так само лиш зароджуватися питання будівництва культових споруд: усе це було в контексті трендів, які тоді ми всі вітали. Це вже пізніше іншого забарвлення набула тема церкви на Валах. Насамперед тому, що власники трохи перетримали ідею та довго зволікали з будівництвом. Адже на початку двохтисячних ніхто би не порушував цієї теми, а хвалили б Господа за собор”.
Володимир Ідак наголошує, що на той час підготовчі процеси до зведення духовного комплексу були легітимними: проекти, кошториси, дозволи, розроблені та погоджені за усіма нормативними документами.
Справа смаків чи здорова міра
“Кожен має право на свою думку, особливо щодо додаткового дослідження на якісь фортифікаційні залишки на місці будівництва, – зауважив співрозмовник. –Церква на Валах заключила договір із представником археологічної експедиції, який супроводжує будівництво. Тобто при розкопках котлованів він, власне, обстежує та досліджує, чи там немає культурних шарів або артефактів, які пов`язані з якимось періодом будівництва Станіславської фортеці. За моєю інформацією станом на сьогодні таких цінностей не виявлено”.
А ті всі паркани, заїзд – то все процес будівництва: ясно що все це опісля розгородять та проведуть комплексний благоустрій фрагменту Валів. Мовляв, нема чого турбуватися, що Церква там щось не зробить.
“Повторюся: то все справа смаків – та напруга. Якби почали будувати ще в 2004 році, то й спротиву громадськості було б менше. А за цей час багато змінилося: стільки соборів набудували, що хтось може думати, що це десь уже перейшло якусь здорову міру чи межу”, – підсумував Володимир Ідак.
Зрештою є генеральний план Івано-Франківська. Всі суперечливі питання щодо будівництва виносять на містобудівельну раду. Функціональні обов’язки у сфері погодження проектів, видання містобудівних умов та обмежень – у компетенції Департаменту містобудування та архітектури міськради.
“Після виготовлення проекту на будівництво храмового комплексу на Гетьманських валах копання котловану здійснювали під археологічним супроводом. Три роки тому, коли там просверлили під палі 11-метрові свердловини, ми обстежили їх обладнанням. – З камерою опускалися на 12 м і все обстежили, адже побоювалися, що в цьому місці будуть підземелля чи ще якісь фортифікаційні укріплення. Отож стримували будівництво, щоб ретельно провести всі ці дослідження. Якихось ходів підземних чи артефактів ні в одній з тих свердловин не виявили. Там суцільний земляний насип”, – закрив тему Василь Романець, голова регіонального підрозділу Спілки археологів України, нинішній директор Музею мистецтв Прикарпаття.
P.S. На запит журналістки ПІК через соціальну мережу дати коментар до теми о. Іван Жук наразі не відгукнувся.
Людмила Стражник. Фото авторки та зі сторінки о. Івана Жука
Читайте також:
- У Франківську на Валах робітники намагалися “відкусити” територію громади (ФОТО, ВІДЕО)
- Усе таємне стає явним: що криється за огорожею будівлі церкви на Валах у Франківську (ФОТО)
