Вони різного віку та представляють різні області. Але як одне ціле успішно виконують бойову роботу у складі злагодженого екіпажу сучасних наземних роботизованих комплексів Князівської бригади.
47-річний “Гномик” родом із Івано-Франківщини. 25-річний “Плюсик” мобілізувався на Рівненщині, розповідає ПІК із посиланням на Івано-Франківський центр комплектування та соціальної підтримки.
Бійці – оператори екіпажу наземних дронів, нищать ворога дистанційно: з підвалів та бліндажів доленосного Куп’янського напрямку. Звідси солдати керують сталевими бойовими платформами, котрі встановлюють міни та підривають ворожі позиції.
А для побратимів доставляють харчі, боєприпаси та інше забезпечення. Своїх роботизованих підопічних бійці називають із добрим гумором – “Додік” і “Тарган”.
“Додік” – кількасот кілограмовий велет, тому перевезення вантажів – саме його робота. “Тарган” значно менший та більш маневрений, що робить його ідеальним для швидкої доставки вибухових “сюрпризів” ворогу.
“Плюсик” не без задоволення представляє сталевих побратимів:
“Вони ніби простенькі, але апаратура всередині потребує постійного догляду. Над цим працює не лише наш екіпаж, але й інші побратими. Також разом шукаємо рішення, щоб постійно вдосконалювати наші дрони. –Але керувати ними – одне задоволення, – продовжує “Гномик”. – До речі, і навчитися цьому нескладно. Пульт управління нагадує джойстик, як для ігор. Пам’ятаю, колись був справжнім асом, бо сиділи цілими днями і змагалися. Тепер бачу, що недарма”.
“Гномик” додає, що сила їхнього екіпажу не лише в особистій майстерності операторів. Командний результат залежить від поєднання індивідуальностей:
“У нас різний досвід, різні погляди на виконання завдань. Тому часто радимось, шукаємо оптимальне рішення. “Плюсик” мені як син, тому я не дозволяю йому багато речей, які він хоче робити. Але одного разу, під час бойової роботи, ми втратили керування дроном, і “Плюсик” вирішив, що піде відновлювати зв’язок вручну. На щастя, все пройшло добре, але нервових клітин у мене поменшало”, – каже воїн з Прикарпаття.
Попри всі відмінності, мотивація у чоловіків спільна – захистити Україну, зупинити ворога, не пустити до власної домівки.
“Гномика” на Прикарпатті чекає дружина. У “Плюсика” на Рівненщині – батьки та кохана дівчина.
У рідкісні хвилини відпочинку побратими спілкуються про подальші плани, про мирне життя, пригадують найрідніших. А потім з новими силами стають до бою – за близьких серцю і за спільне майбутнє.
Читайте також:
- Історія військового, який служить у одному з ТЦК на Івано-Франківщині (ВІДЕО)
- Історія братів-захисників Басовських з Івано-Франківщини (ФОТО)
- Історія помічниці гранатометника, яка служить у Франківському ТЦК (ВІДЕО)
