Якщо хтось думає, що наші підлітки лише сидять у телефонах і чекають постійних донатів від дорослих, то розповімо про цілком протилежний досвід. Ось цікавий приклад школяра з Перегінського ліцею №1.
Антон Зозук — дев’ятикласник, а вже має власну справу: вирощує кроликів. Про свою кролеферму і набутий досвід записує тематичні відео, які розміщує у своєму Ютуб-каналі https://www.youtube.com/@Krol_Rabbit (Кролеферма юного фермера). Для спілкування з однодумцями створив дві тематичні сторінки в соціальних мережах.
Що треба знати початківцю
Любов до кроликів Антон перейняв у своїй сім’ї. Батько Федір вирощував вухастих так само з дитинства. Тепер родинну справу передав дітям. Старшому синові активно допомагає молодший брат Назар.
Починав Антон з одного кролика, якого обміняв на пару. Відділив для них місце у стайні, опісля змайстрував надворі клітки. Витратився лише на придбання лікарства та комбікорму. Все інше було в господарстві. Влітку годував здебільшого травою гірчиці та зерновою сумішшю.
“І тепер добрих три роки кролики — на моїй відповідальності, — гордо каже Антон. — Так само заробітки з ферми — то наші з братом кишенькові гроші, тож у батьків не просимо на якісь потреби. А щоб мати набуток, треба добре дбати про тваринок”.
Початківцям Антон насамперед радить подбати про клітки. Вони мають бути винятково з дерев’яних планок. І навіть підлогу не варто робити з металевої сітки.
“Кроленята при народженні — як немовлята: дуже ніжні і ранимі, а сітка може боляче врізатися в маленьке тільце та ранити малечу, — каже юний кролівник. — Та й випасти через отвори в сітці можуть. Зрештою дерев’яні планки захищають від здичавілих собак, які можуть внадитися до кліток”.
Принагідно нагадався давній випадок у Городенці, коли якісь зайшлі собаки чи лисиці через сітку постягували серед ночі шкіру навіть із дорослих кролів. Це було жахливе видовище та неабиякий шок для господарів.
“Так само варто заздалегідь запастися сіном: або заготовити його влітку, або купити, — акцентує Антон. — Його треба і для годівлі, і для підстилки тваринам для пологів. Аж опісля купувати дорослих кролів на розмноження. Раджу брати пару різної крові, щоб мати гарний приплід і прибуток від вкладеної праці. Випробовував багато порід. Виправдані для початківців такі. Насамперед це Каліфорнійський білий: кролематка може народити до 12 кроленят. Так само Німецький строкач, який дає великий виводок і досягає 7-8 кг у зрілому віці, на рівні Велетня. Але останній більше схильний до хвороб. Також раджу Віденського блакитного і Білий панон. Ця порода відзначається і м’ясистістю, і гарною шкурою”.
Догляд за молодняком відповідальний
Як корм підходить зерно пшениці, вівса, ячменю, кукурудзи. Антон рекомендує додавати до раціону Віторіну, КреМікс. Але насипати суміш потрошечки, бо кролі звикають до великих порцій і можуть померти від переїдання.
“Натомість у достатку має бути вода, в режимі 24х7, — наголошує Антон. — Від спраги трапляється, що кролематки можуть поїсти щойно народжений виводок. До речі, такі неприємності можуть статися не тільки через зневоднення кролиці. Буває таке частіше серед першородок, коли тварини ще не готові до виношування. Однак треба забезпечити їм належні умови і через якийсь час дати другий чи навіть третій шанс”.
Догляд за молодняком відповідальний. Десь через 15 днів після народження кроленята вже бачать світ і помаленьку вилазять з гнізда. Вже самі пробують пити воду. На 25-й день Антон додає до питва солікокс.
А місячну малечу від’єднує від кролички та переводить до окремої клітки. У цей період їм треба провести щеплення від хвороб. На той час самку вже можна переводити до кроля-самця для парування. А через місяць очікувати нового поповнення.
Час купувати на розмноження
Весна, на думку Антона, найкращий час для купівлі кролів для розмноження та вирощування. Тримати їх варто щонайдовше до липня. Бо наприкінці літа на цих тварин чатують різні хвороби. Юний господар здебільшого реалізує живих вуханів, але непогано заробляє і на їх забої.
“Ціни порівняно з минулим роком піднялися десь на 50 грн, — стверджує співрозмовник. — Живого кроля можна реалізувати по 200-250 грн за кілограм. А ціна битого — від 250 грн і вища. Є попит і на шкурки. Щоправда, в Перегінську скуповують по 250 грн за кг виправлених і сухих, а перепродують на ярмарках в Івано-Франківську чи деінде по 350-400. Восени ціни падають, бо заготівельники не дуже хочуть брати. Адже кролі цієї пори линяють, і не така гарна шерсть. Найкраща ж — у Бельгійських велетнів, Панонів, Термонів. Цінується й Полтавське срібло. А м’ясні породи — це згадувані вже Каліфорнійський і Німецький строкач, Бельгійський велетень”.
Чи можна приручити кроля?
Антон не втомлюється експериментувати. Влітку хоче спробувати вирощувати кролів у ямах. Каже, що мав випадки, як тікали, але лиш через власну неуважність, коли забував закривати клітки.
“Та вони в мене ручні: погуляли трошки і прибігли самі, — посміхається Антон. — Від маленьких беру їх на руки, пригладжую, пускаю бігати коло себе, як чищу клітки. І так потрохи приручаю”.
Антон іноді приносить молодняк до школи, то кролики йдуть по руках. У нього великий клас: 25 учнів. Хлопці і дівчата дружні, підтримують інтерес Антона.
“Люблю свій ліцей: після 9-річки продовжу навчання у фізико-математичному класі. А по закінченні маю намір піти вчитися на програміста. Або далекобійником стану”, — мріє Антон.
Насамкінець варто додати, що Антон Зозук часто проводить благодійні збірки у своїй тематичній групі на Фейсбуці. Тож не кролями єдиними заповнений світ дев’ятикласника, а й волонтерством. Час такий, коли діти швидко дорослішають і прагнуть долучитися до нашої Перемоги.
Кролівництво, як джерело цінної продукції
Кролівництвом на Івано-Франківщині займаються не лише любителі. У селі П’ядики на Коломийщині діє експериментальна кролеферма Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.
“Для аматорського кролівництва рекомендую високопродуктивну породу Шиншилу, або ж пристосованого до місцевих умов Сірого велетня, — радить Ігор Лучин, старший науковий співробітник, завідувач лабораторією тваринництва, механізації та економіки цієї кролеферми. — А для промислового інтенсивного вирощування перевагу надають Новозеландській білій, Каліфорнійській, Термонській породам”.
Ігор Лучин зазначив, що промислове виробництво кролятини особливо поширене в Калуській, Рогатинській і Богородчанській територіальних громадах.
Приміром, на Богородчанщині є ферми на 700-800 основних кролематок. Тож забезпечують м’ясом не лише Івано-Франківщину, а й сусідню Львівщину та інші регіони.
“Раніше наші науковці активно співпрацювали з такими фермерами щодо розроблення раціону. Однак зараз вони вже набули власний досвід. Освіжують маточне поголів’я, завозять самців Термонської породи з Польщі. Тож мають відповідний економічний ефект, а споживачі — поживне дієтичне м’ясо”, — наголошує Ігор Лучин.
Як підсумок науковець нагадує, що кролівництво важливе як джерело цінної продукції у дитячому та дієтичному харчуванні, виробництві делікатесів. Галузь перспективна, адже кролятина — легкозасвоюване м’ясо й дорого цінується серед споживачів.
Ці скоростиглі тварини за умови використання інтенсивних технологій можуть швидко забезпечити потреби у м’ясі. Адже на потужних фермах добиваються і восьми приплодів на рік. А від кількості кролів залежить і рентабельність виробництва.
Втім, для аматорського кролівництва важливий не тільки економічний ефект. Про що свідчить досвід юного Антона Зозука. А науковці готові надати фахові рекомендації щодо вирощування кролів.
Людмила Стражник. Фото надані Антоном Зозуком
Читайте нас у тг
