Після двох років роботи археологам національного заповідника “Давній Галич” на Івано-Франківщині вдалося розкопати вхід до цокольного приміщення в’їзної вежі Галицького замку. Воно було приховане орієнтовно 300 років.
На цьому поверсі є три склепи. У різні часи вони могли слугувати оборонними спорудами, в’язницею, а також місцем для зберігання коштовностей та документів, пише ПІК із посиланням на “Суспільне“.
“Галицький замок починає розкривати свої таємниці”
Керівник археологічної експедиції Ігор Креховецький з 2022 року досліджує в’їзну вежу Галицького замку.
“Тут десь 300 років не ступала нога людини. Хоча зараз досліджуємо, скільки точно, але поки що у нас така робоча версія. Підземна частина Галицького замку починає розкривати свої таємниці”, — каже Ігор Креховецький.
Приміщення розташоване на глибині 6 метрів під землею, однак колись було наземним. Археологам вдалося розкопати вхід до нього. Знайшли склеп за допомогою відеокамери у червні 2023 року, розповідає Ігор Креховецький.
“Спочатку ми досліджували південну частину, потім поступово дійшли до долівки підлоги першого поверху вежі. Під час зачистки цієї долівки ми натрапили на вентиляційний канал. Це дало змогу опустити камеру, і тоді ми побачили, що під долівкою першого поверху розташоване велике приміщення — 10 на 4 метри. Ми побачили, з якого боку вхід, і в нас були плани відкрити його”, — говорить керівник експедиції.
Це — один із шести склепів вежі, каже науковець Інституту українознавства імені Крип’якевича НАН України Юрій Лукомський. Його використовували як оборонну споруду та каземат для зберігання зброї, а також як скарбницю для коштовних речей жителів міста, книг, земських актів та іншої документації.
Був період, коли склеп слугував і тюрмою. Науковець припускає, що тут могли перебувати під вартою опришки, яких катували й тримали до судового рішення.
“Ця вежа — величезна, вона має 22 на 16 метрів і більша від деяких галицьких княжих церков. Наприклад, за площу церкви Пантелеймона. Не набагато, але все ж. Це — потужна оборонна споруда, яка має стіни товщиною 2,5-3 метри. Її мурували з блоків Успенського собору, який в той час розбирали. Тут є камені алебастру, вапняку, тесані ще за княжої доби. В цій вежі під землею є шість склепів. І ми зайшли в один з них”, — розповідає Юрій Лукомський.
За словами архітектора-археолога, там міг бути підземний хід, так звана потерна. Ним оборонці замку могли евакуюватися за потреби. Він мав би виводити до тодішнього Домініканського монастиря..
“У цокольному приміщенні є сліди вікон-бійниць, які десь наприкінці XVII століття замурували. Адже Франсуа Корасіні робив ґрунтовну перебудову Галицького замку. Найцікавіше, що тут під час побудови замку, зокрема, в’їзної вежі, використали вапнякові блоки. На стіні можна побачити цілий ряд. З таких блоків на наших землях будували княжі церкви й монастирі в період XI-XIII століть”, — пояснює керівник експедиції Ігор Креховецький.
За його словами, про оборонну функцію свідчить стиль будівництва. Наприклад, при влучанні в стіну гарматне ядро не могло відбити великий шматок — завдавало тільки незначних руйнувань.
Також у цьому склепі археологи знайшли мідні монети XVI-XVII століття, бронзовий перстень цього ж періоду та фрагменти скляних посудин.
“Це взагалі-то надзвичайне відкриття, що це приміщення збереглося в такому автентичному стані. Воно потребує стабілізаційних заходів, щоб можна було показати туристам. Але необідні ще археологічне вивчення та фіксація”, — говорить Юрій Лукомський.
“Три роки титанічних зусиль”
Археологічні дослідження на цій ділянці продовжать у травні 2025, каже гендиректор національного заповідника “Давній Галич” Володимир Олійник.
Згодом планують залучити грантові гроші, щоб укріпити склепіння та відкрити приміщення для відвідувачів. Також хочуть проводити індивідуальні екскурсії за донат на розвиток замку чи археологічні розкопки.
“Тут уже три роки титанічних зусиль: і дерева ми викорчовували, і великі 30-тонні брили забирали. І з археологами десь такі були суперечки щодо періодів, які треба досліджувати в Галичі. Але, гадаю, воно того вартує”, — каже Володимир Олійник.
За словами керівника експедиції Ігоря Креховецького, у планах археологів — дослідити ймовірні підземні приміщення за допомогою георадару.
Читайте також:
- Подорож у невідоме: археологи почали розкопки вхідних дверей вежі Галицького замку (ФОТО)
- Історичний момент: в Галицькому замку “зрушили” стіну щоб зайти в підземелля
- У мережу виклали унікальне відео підземелля нововиявленої В’їзної вежі Галицького замку
- 300 років ніхто не був: дослідники зазирнули в підземелля Галицького Замку (ФОТО)
