Кожна країна має свою ветеранську політику. І хоч війна триває, в Україні створили чимало законодавчих основ для підтримки захисників та захисниць. Зокрема тих із них, хто отримав поранення та інвалідність під час бойових дій і шукає себе в мирному житті.
У цьому розрізі розвиток ветеранського бізнесу – один із державних пріоритетів. Та й місцеве самоврядування активно долучається.
Для участі у благодійному ярмарку в Івано-Франківську з нагоди Дня міста запросили місцевих ветеранів-підприємців. Досвідом заснування власного бізнесу поділилися й гості зі Львова. Натомість ветерани-франківчани побували на подібних заходах у місті Лева.
Мешканець Прикарпаття Роман Турик представив на ярмарку в Івано-Франківську власний зоомагазин. І хоч таких в обласному центрі є чимало, це перший, відкритий саме захисниками.
“Разом із сім’єю я мешкав у Макарові на Київщині, а на початку повномасштабного вторгнення перевіз своїх на Прикарпаття до батьків. А сам як офіцер став на захист Вітчизни, – розповів Роман. – Бойове поранення отримав у 2022-му біля Гуляйполя. Маю інвалідність. За фахом я ветеринарний лікар, тож і напрям бізнесу обрав відповідний: разом із дружиною Марією відкрили зоомагазин. Це так само й соціальний проект, бо надаємо знижки на товари захисникам та їхнім родинам. Підтримуємо ЗСУ донатами”.
У крамниці є все для домашніх улюбленців: корм і смаколики, амуніція та одяг, годівниці, засоби догляду та іграшки. Все – різного цінового сегменту.
Роман принагідно наголошує, що кожен ветеран може знайти справу для душі та поповнення сімейного бюджету. Важливо не замикатися в собі, а показувати себе світу.
Власне, так робить львів’янин Валерій Величковський. У складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ служив на Донецькому та Харківському напрямках. Як багатодітний батько звільнився торік. Разом із дружиною започаткували власний бізнес: виготовлення тайського морозива.
“Придбали агрегат-фризер, придумали логотип “Смажене морозиво”. А головне – підібрали складники для рецепта, на основі натурального молока, – поділився досвідом Валерій. – Виготовляємо морозиво на очах у покупців: а це доволі видовищне шоу. Тож на таких ветеранських івентах завжди багато охочих поласувати. Торік запустили соціальний проект: їздили по дитячих будинках та освітніх закладах, де були збори на ЗСУ, й так долучалися до благодійності. Взяли участь у ярмарку у Львові до Дня міста. Тож і наш внесок у зібрані 8 млн грн є”.
Володимир Косолапов з Івано-Франківська ще із 2014 року брав участь у бойових діях: у складі підрозділу “Айдар”, Сил спеціальних операцій, командування ССО. У 2022-му отримав поранення. Не склав руки, а подався із власним проектом на державний грант за державною програмою “Є-робота для ветеранів”. На отримані кошти відкрив виробництво патріотичних світильників. Так само надає послуги з обробки матеріалів.
Ще один учасник ярмарку Андрій Бень зі Львова пішов добровольцем на фронт на початку повномасштабного вторгнення. Після понад двох років служби отримав два поранення: важку контузію з розривом барабанних перетинок. Власним досвідом засвідчує, як на війні важливо мати не тільки фізичний, але й духовний захист.
“Після демобілізації на повну включився в сімейне ремесло. В іконотворчій майстерні Святого Миколая виготовляємо образи на дереві під старовину. Розпочали власну справу ще під час Майдану. А вже під час війни освятили та передали на передову 200 іконок. Бійцям важливий такий духовний захист. Замовляють такі ікони й родичі військових, і волонтери, купують як подарунок на різні свята”, – розповів Андрій.
Косівчанин Богдан Пророк – засновник підприємства “Лазер-хаус”. Служив у лавах Національної Гвардії. Після звільнення підтримує ветеранський бізнес. Його мистецький профіль: художні вироби зі шкіри.
Особливі обставини спонукають по-новому осмислювати життя і шукати інтерес у ньому. Для подружжя Когуєнків зі Львова останні три роки – суцільні випробування. Родом вони із Херсонщини. Хоч і жили в одному селищі, та кожен мав свої інтереси.
Селище окупували в перший же день великої війни: 24 лютого 2022-го. Вадимові батьки досі в окупації, бо думали, що територію швидко звільнять. А він на човні переплив Дніпро і став до лав українських захисників.
“Воював на Харківському напрямку. Під час звільнення Куп’янська у грудні 20223 року отримав поранення. Потрапив до госпіталю, звідти на реабілітацію – до Львова, – розповів Вадим. – Там дізнався, що й Ірина в місті. Зустрілися. Опісля й одружилися”.
Ірина на початку повномасштабного вторгнення потрапила до російської катівні в рідному селищі. Після звільнення відправилася до Львова. Подружжя має синочка. Започаткували родинний бізнес. Ідея виготовляти чайні бомбочки прийшла випадково: побачили в інтернеті.
“Чайні бомбочки – нова продукція на ринку, – розповів Вадим. – Це такі різні за розміром і забарвленням фігурки з ізомальту – бурякового цукру. А всередині чай. Коли їх кидати на окріп, то “пакетик” падає на дно і повільно розтає. Чай вивільняється дуже естетично. Нова справа дала змогу відійти від думок про війну та поповнити сімейний бюджет”
Вадим ходить за допомогою протеза. Каже, що не відчуває жодних незручностей. Протез вітчизняний, надійний. Ветеран навіть піднявся на ньому на гору Петрос у Карпатах. Мріє отримати ще біговий.
Кулінарними новинками здивували ще одні учасники ярмарку. Жінки з громадської спілки “Об’єднані родини України” представили зефір у вигляді квітів – у дуже естетичних коробках. Галина Бражник, сестра загиблого Володимира Мельника з Донеччини, принагідно розповіла, що не можна розраховувати лише на державну допомогу. Адже зараз у нашій країні стільки пільговиків, що жоден бюджет не витримає.
Голова ГС “Об’єднані родини України” Вікторія Кравчук додала, що в нас, напевне, найбільша держава пільговиків у світі. І жодний іноземний досвід нам не підійде, бо “українці варять борщ по-українськи”.
“Тому потрібно запроваджувати ветеранські ярмарки, таким бізнесам робити зелене світло.Продукція людей з інвалідністю, отриманою внаслідок поранення на війні, має бути на чільних місцях у супермаркетах і торгових ярмарках, – зазначила Вікторія. – Й так будемо піднімати економіку та своїм прикладом показувати іншим, що все можливо. Ми готові підставити плече іншим громадським організаціям. Активно співпрацюємо з обласною спілкою “Єдина родина Прикарпаття”, яку очолює Степан Чомко”.
На доказ цієї думки франківчанка Людмила Небор розповіла, що після загибелі чоловіка Андрія майже три роки тому вийти зі ступору допомогло придбання крамниці подарунків “Ейнштейн”.
“Ми ще з Андрієм до війни мріяли про власний бізнес, – розповіла Людмила. – Після загибелі чоловіка треба було жити далі, чимось себе зайняти. Маю ще 16-річну дочку Ангеліну. Крамниця допомогла нам переключитися. Співпрацюємо з українськими виробниками”.
Власне, на прикладі учасників ярмарку переконуємося, що наші ветерани незламні. Так само – їхні тили. Жінки наповнені оптимізмом. І це відчувалося у спілкуванні з волонтеркою Анною Березняк, яка виготовляє і передає на передову бійцям вервечки, з мешканкою Галицької громади Оксаною Римчук, вдовою загиблого на війні чоловіка Дмитра.
“Бо війна закінчиться. Повернуться з війни ветерани. Маємо бути готовими підставити їм плече. Не тільки влада, але й кожен із нас”, – підсумували тему народна депутатка Оксана Савчук та радник міського голови з питань фізичної культури і туризму Андрій Данищук.
Людмила Стражник. Фото авторки.
Читайте нас у тг
