Звісно, за кілька днів до літа всі втомилися від холоднечі. Бо травень потішив тільки на початку місяця кількома погожими днями: і чистим небом, і яскравим сонцем.
А далі – сильні зливи зі шквалистим вітром. У Карпатах навіть засніжило. Вершини і полонини вкрилися білим покривалом. Жартують, що то весна вирішила провести весну аж до літа.
Та, як мовиться, у природи немає поганої погоди. Отож 19 травня, коли відзначали День травневого сонця, воно таки нагадало про себе. Щоправда, дощило і вранці, і вдень, а ввечері небо заяскравіло веселкою, яка півколом наче з’єднала Угорники та Микитинці.
Тривало це щастя недовго, бо спочатку обрій зачервонівся, а через хвилю і взагалі затягнувся передвечірньою синявою.
Ми запитали ChatGPT про День травневого сонця й отримали таку відповідь:
“День травневого сонця — це неофіційне свято. Поетична або символічна назва — цей вислів може використовуватися в літературі, поезії або в культурному контексті як метафора весняного пробудження, оновлення, світла й тепла. Травень часто асоціюється з початком справжньої весни, розквітом природи, сонячними днями. Наприклад, у Японії є День зелені, який святкують у травні в межах Золотого тижня — це свято природи та вдячності за життя, і його зміст близький до ідеї Дня травневого сонця”.
Так само ШІ надав 10 цікавих фактів про Сонце і навіть запропонував підготувати інфографіку. Скориставшись такою люб’язністю штучного інтелекту, ми попросили й інформацію про веселку.
Веселка — це оптичне й атмосферне явище, яке виникає, коли сонячне світло заломлюється, відбивається й розкладається у краплинах води, зазвичай після дощу.
Механізм утворення:
- Заломлення — світло входить у краплю води і змінює напрямок (переломлюється).
- Внутрішнє відбиття — світло відбивається від внутрішньої поверхні краплі.
- Повторне заломлення — світло виходить із краплі й знову заломлюється.
- Дисперсія (розкладання світла) — біле світло розкладається на спектр кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий (ROYGBIV).
Цікаві факти:
- Веселка виглядає як дуга, але насправді — це повне коло. Із землі ми бачимо лише його частину.
- Кут нахилу головної веселки — приблизно 42° від напрямку до Сонця.
- Може з’являтися подвійна веселка: друга, тьмяніша і перевернута за кольорами, виникає внаслідок дворазового відбиття світла в краплі.
- Кольори веселки — не строго обмежені, це безперервний спектр, який ми умовно поділяємо на 7 кольорів.
- Веселка рухається з тобою — це особисте явище: ти бачиш її під своїм унікальним кутом, тому не можна підійти до веселки.
Людмила Стражник. Фото авторки. Інфографіка — сайту ChatGPT.
Читайте також:
- “1984 рік вона назвала, стара овца”: як телефонні шахраї намагалися ошукати франківку за відомою схемою
- Як у Франківському університеті нафти і газу готують фахівців-геологів
