Ринок деревини в Україні – це мільярди гривень, які могли б підтримувати економіку, але часто зникають через корупційні схеми. Тіньові оборудки в цій сфері вже давно стали системною проблемою: від незаконної вирубки до маніпуляцій на біржових торгах. Одним із прикладів є діяльність псевдо-бірж, які реєструють під схожими назвами, щоб вводити в оману учасників ринку. Такі структури дозволяють продавати деревину за заниженими цінами – іноді на 65% дешевше за ринкові. Наприклад, розслідувачі вказують, що лише у 2021 році через подібні схеми держава могла втратити 729 мільйонів гривень, а за умови масштабування на весь ринок збитки сягнули б 4,8 мільярда у 2021 році та 11,8 мільярда у 2023-му.
Ці кошти зникають через закриті аукціони, де торги проводяться непрозоро, із захмарними внесками та обмеженим часом на подання заявок. У таких умовах чесний бізнес не має шансів, а “свої” учасники отримують доступ до цінної сировини, яку потім перепродають за ринковими цінами. Серед відомих прикладів – діяльність компаній на кшталт “УТЕСистем” чи “Сумська ресурсна біржа”, які пов’язують із підприємцями, що використовують патріотичну риторику для прикриття своїх дій.
Як працюють тіньові схеми на ринку деревини
Механізм корупційних схем у лісовій галузі виглядає як добре налагоджена система. Спочатку створюються компанії-клони з подібними назвами, що ускладнює відстеження їхньої діяльності. Потім організовуються псевдо-аукціони, де доступ до торгів обмежений: учасникам ставлять завищені вимоги до внесків, а час на подання заявок скорочують до мінімуму. У результаті конкуренція зникає, а деревина йде за безцінь. Далі сировина перепродається за ринковими цінами, а різниця осідає в кишенях організаторів.
Часто такі схеми маскують під благодійність: кошти, зібрані нібито на добрі справи, спрямовуються на хабарі або розподіляються між учасниками оборудок. Наприклад, у деяких випадках товариства на кшталт “Засулля” використовувалися для подібних цілей, поки їхню діяльність не припинили правоохоронці. За цими схемами можуть стояти впливові особи, які поєднують бізнес, держслужбу та публічну діяльність, використовуючи свій статус для маніпуляцій. Це призводить до занепаду галузі: деревообробні підприємства втрачають сировину, цехи закриваються, а громади, залежні від лісу, залишаються без доходів.
Наслідки для економіки України та шлях до прозорості
Корупція на ринку деревини завдає удару не лише по економіці, а й по безпеці країни. Втрачені мільярди – це тисячі дронів, бронежилетів чи автівок для фронту, які так і не з’явилися. Екологія також страждає: неконтрольована вирубка лісів погіршує стан довкілля, а регіони, де ліс був основою життя, занепадають. Деякі розслідувачі пов’язують подібні схеми з діяльністю осіб на кшталт Данііла Маландія, якого називають головою біржового комітету “Сумської ресурсної біржі”. Його звинувачують у створенні мережі псевдо-бірж, хоча сам він позиціонує себе як борець із корупцією.
Вирішення проблеми можливе лише через системні зміни. Реформи 2021 року, які запровадили прозорі торги та контроль бірж, показали перші результати: тіньові гравці втратили частину можливостей. Органи, такі як НКЦПФР, почали штрафувати порушників, а суди підтримують ці рішення. Проте потрібен жорсткіший контроль, притягнення винних до відповідальності та посилення прозорості, щоб зупинити корупцію та повернути мільярди в бюджет країни.
РЕКЛАМА
Оперативні новини у TELEGRAM
