“Просвіта” між минулим і майбутнім: нова книга про дух, ідентичність і справу

На презентації книги “Просвіта Івано-Франківська: минуле і сучасне” основний наголос – на ролі товариства як незламного носія національної ідентичності, збереженні й популяризації культурної спадщини.

Історію творять люди. В українських реаліях понад півтора століття діє товариство “Просвіта”, яке постало ще в 1868 році та задеклароване його організаторами “задля єдності українського народу від Карпат по Кубань та його окремішності від народів польського та російського”. 

Знаково, що напередодні Дня Конституції у приміщенні Науково-методичного центру культури і туризму Прикарпаття презентували книжку «Івано-Франківська Просвіта: минуле й сучасне. Книга третя». Адже видання є продовженням літопису культурно-просвітницького руху, що формує духовний фундамент українства на Прикарпатті. 

Книга вийшла під редакцією Марії Гуцол, голови міського осередку ВТ “Просвіта”, заступника ректора Івано-Франківського медуніверситету з виховної роботи, доктора філософії та доцентки ІФНМУ.

Ваговите видання на 850 сторінок, над якими працювали відповідальний секретар Наталія Синиця та потужний редакційний колектив.

Серед почесних гостей – представники духовенства, обласної та міської влади, науковці, меценати, працівники різних галузей та просвітяни, чиї імені вписані в цій книжці.

У виступах наголошували на тяглості поколінь: щоб молодь не лише пам’ятала про своїх героїв, тих, хто стояв біля витоків української державності, а й творила нову велику історію України. Про це мовили заступник міського голови Ігор Кінаш, помічник народного депутата Оксани Савчук Юрій Головчук. 

“Наше товариство й далі несе місію просвітлювати, берегти і примножувати, – мовив директор Інституту мистецтв ПНУ Володимир Федорак. – І якщо місія бійців – охороняти кордони держави, то місія “Просвіти” – охороняти кордони української душі”.  

Марія Гуцол подякувала за постійну співпрацю з університетами Івано-Франківщини. Адже науковці знаменито представлені в когорті просвітян. Власне, розмірковував про актуальну роль “Просвіти” в сьогоденні народний артист України, професор ПНУ Михайло Кривень. 

“Хочу подякувати творчому колективу видання за титанічну працю, – акцентувала професорка, доктор мистецтвознавства ПНУ Ганна Карась. – Як представник музичного цеху “Просвіти” насамперед звертала увагу на постаті, висвітлені імена відомих диригентів, співаків музикантів минулого й сьогодення. Насамперед це Анатоль Вахнянин – композитор, науковий та політичний діяч, засновник і перший голова Львівського товариства “Просвіта”. Михайло Кривень, Богдан Кучер, Ярослав Пастернак, Володимир Савчук, Орест Турок – та ще велика когорта митців Прикарпаття, які вели та ведуть значну просвітницьку працю”. 

Від імені майстрів пера виступив голова обласної організації НСПУ Євген Баран, який наголосив на тому, як було непросто укласти й видати таку книжку. А письменниця Марія Вайно акцентувала на кожному розділі, зібраних документах, що так само важливо для історії. 

Професор ІФНТУНГ Олег Малярчук у своєму виступі назвав “Просвіту” уособленням української державності. 

“Просвітянський рух несе національну ідею, – аргументував науковець. – На початку становлення Незалежності велику роль зіграли публікації наших літописців Івана Гавриловича, Романа Гладиша, Романа Івасика, Володимира Паньківа. 30 червня 1988 року в Івано-Франківську відбулися установчі збори обласного культурно-наукового товариства “Рух”, яке стало провісником українського відродження”.  

Доктор юридичних наук, професор ПНУ Олег Вівчаренко розповів про роботу над книгою, до видання якої доклалися й інші відомі люди Прикарпаття. 

Голова обласної організації ВТ “Просвіта” Михайло Січка акцентував на ролі “Просвіти” в минулому. Товариство об’єднувало митців, літераторів,  господарів, патріотів – тих людей, для яких українська ідея була понад усе. Цей фактор об’єднує й зараз. Бо “Просвіта” – це насамперед люди. Колись наші нащадки відкриватимуть книжку і вважатимуть її героїв легендарними: за титанічний внесок у розбудову Української держави. 

А голова осередку “Просвіти” ІФНМУ Орест Путько розповів про залучення студентства до товариства – задля їхнього особистого розвитку та згуртування навколо української ідеї.  

Промовистими були виступи юних просвітян. Адже саме вони продовжують традиції товариства та додають нових сторінок до української історії. 

Насамкінець Марія Гуцол подякувала меценатам, які найбільше доклалися до виходу книжки. Це міський голова Руслан Марцінків, народна депутатка Оксана Савчук та десятки особистостей, чиї імена тут – у почесному списку. 

“Саме такою була і є “Просвіта” – справжня, щира. Люди, які бережуть і творять історію, надихають та подають приклад, як потрібно берегти наші національні надбання. Тішуся, що маємо співпрацю з міжнародними організаціями. Адже за цим – імідж країни”, – підсумувала Марія Гуцол. 

Журналістка Галина Філіпова:

• Атмосфера заходу була надзвичайно урочистою і теплою. Величезне спасибі пані Марії Гуцол і всім причетним до події. Приміщення конференц-зали обласного Навчально-методичного центру культури і туризму Прикарпаття заледве змогло вмістити всіх гостей, які завітали на презентацію.

“Пропонована увазі читачів книга відтворює історично-документальну діяльність міської “Просвіти”  майже за десятилітній період (2014-2023 р.) та в скороченому форматі – за 21-літній період (1992-2013). Ця книга є цікавою та корисною не тільки для істориків ф краєзнавців, а й для широкого кола просвітян та громадських активістів, для всіх, хто любить і шанує свій рідний край, свою історію, рідну мову та Україну”, – директорка НМЦКіТП Світлана Панько.

• Товариство “Просвіта” зародилося в 1968 році, в нелегкі часи відстоювання українства на теренах Австро-Угорської імперії. 
• Програма “Просвіти” була коротко сформульована у виступі студента Андрія Січинського: “Кожний народ, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народного організму, відчула своє міщанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремої народної індивідуальності, бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього”.
• У ювілейному 1928 році “Просвіта” мала на землях Галичини 2934 читальні.
• Після 1937 року «Просвіта» переживала тяжкі часи. Польська влада закривала читальні, особливо на північно-західних землях.
• 1939 рік став останнім роком існування “Просвіти” на наших землях: сталінські опричники знищили у центральному будинку Товариства (площа Ринок, 10 у Львові) його архів, цінні історичні документи і рукописи, друковану продукцію. Так вони вчинили з осередками “Просвіти” і в інших містах та селах. 
• Не дозволили відновити роботу і гітлерівські окупанти.
• Саме з балкона товариства “Просвіта” у Львові 30 червня 1941 року Українськими Національними Зборами з ініціативи ОУН проголошено Акт відновлення Української Держави.
• Відтоді Товариство “Просвіта” існувало лише за межами України, де українські емігранти відсвяткували його 100-річний ювілей. На теренах України пауза в існуванні товариства тривала півстоліття.
• Наприкінці 80-х років досвід “Просвіти” прислужився справі самоусвідомлення, самоідентифікації українців, реалізації національної ідеї, квінтесенцією якої стало проголошення Акта Незалежності 24 серпня 1991 року. 
• Становлення організації відбувалося в умовах шаленого тиску комуністичної номенклатури. 17 грудня 1988 року в Києві був створений організаційний комітет для скликання установчої конференції Товариства української мови, який очолив Дмитро Павличко. (За матеріалами Вікіпедії).

Людмила Стражник. Фото авторки