У наймальовничішому куточку старовинного села Пациків (нині — Підлісся, за 7 км до Івано-Франківська), на зламі урочищ Гори, Потоки та Сад, височів колись розкішний маєток графів Левіцьких.
Фактично ще донедавна було невідомо, який вигляд мав як помпезний Палац, так й сам маєток. Старожили розповідали, головна будівля пациківського маєтку візуально була схожа на корпус Обласного пульмонологічного центру в Івано-Франківську (вул. Героїв УПА).
Втім, як з’ясувалося тільки у 2025 році, Палац був дещо іншого вигляду. Якого саме? Читайте у дослідженні ПІК.
Івано-Франківський обласний фтизіопульмонологічний центр
Достеменно не відомо, ким та коли був збудований сам Палац, але до наших днів дійшли розповіді про його колишню велич і красу. Зокрема, інформацію про панський маєток у Пацикові зібрав у своїх дослідженнях історик Федір Чорноус.
Перші згадки про маєток з’являються у XVIII столітті — тоді власником був дідич Каєтан Горбиський. З 1818 року маєтністю володіла родина Фредрів, а згодом — родина Левіцьких. Саме вони перебудували маєток у стилі аристократичної резиденції і на початку ХХ ст. вона мала дуже привабливий вигляд.
У свою пациківську садибу нові поміщики Левицькі вклали значні кошти та перебудували на свій смак. Як згадують старожили села, палац та садиба в цілому дуже змінили свій вигляд і були особливо величавими.
Олександр Рогала Левицький
Унікальна архітектура
З розповідей старожилів, Палац у Пацикові був мурований із цегли, мав двоповерхову головну будівлю з великим центральним балконом, який підтримували масивні бетонно-цегляні колони. Балкон прикрашала декоративна балюстрада з вазонами, що надавало будівлі урочистого вигляду.
До основного корпусу були добудовані два флігелі: один — житловий для прислуги, інший — гостьовий. Наріжна триярусна башта служила як оглядовий майданчик, звідки відкривався мальовничий краєвид на долину річки Потік і навколишні сади.
Вигляд ймовірного Палацу в Пацикові та території маєтку Левицького. 1917 рік.
Палладіанський стиль
Центральна частина будівлі була оформлена у вигляді античного храму з портиком і куполом, що, за припущеннями, робила її надзвичайно схожою на знаменитий палац Villa Almerico Capra detta La Rotonda у місті Віченца, Італія.
Вілла Almerico Capra detta La Rotonda місто Віченца, Італія
Саме цей об’єкт є канонічним прикладом архітектурного стилю Палладіанства, започаткованого італійським архітектором Андреа Палладіо в XVI столітті.
Вілла Almerico Capra detta La Rotonda місто Віченца, Італія
Палладіанство — це архітектурний стиль, натхненний формами античної римської архітектури. Йому властиві гармонійні пропорції, симетрія, центральний купол, портик із колонами та чітка геометрична структура.
Особливістю є наслідування храмової архітектури Стародавньої Греції та Риму — у поєднанні з ренесансною простотою та елегантністю.
Вілла Almerico Capra detta La Rotonda місто Віченца, Італія
Помпезність посеред села
У європейській аристократичній забудові XVIII–XIX століть палладіанський стиль вважався символом витонченості, багатства й освіченості. Обрання саме такого архітектурного образу для палацу в Пацикові свідчить про високі амбіції і смак його власника — графа Олександра Рогали-Левицького, знаного промисловця і власника порцелянової фабрики в Пацикові.
Цей архітектурний стиль робив палац у Пацикові унікальним для сільських місцевостей Галичини, де переважно зводили скромніші маєтки.
Садово-парковий ансамбль
Зі східного боку до палацу прилягав парк площею 10 гектарів, облаштований за французьким зразком. Тут росли екзотичні дерева: тюльпанове дерево, платан, канадський дуб, каштан, туя, волоський горіх, а також місцеві породи — дуб, клен, бук, ясень, в’яз.
Світлина з книги Ф.Чорноуса “Підлісся”
Декоративні кущі троянд, бузку та живоплоти прикрашали алеї. У парку вільно гуляли косулі та павичі. Біля палацу встановили колони з бетонними вазами, наповненими квітами.
З палацової гори звивисті сходи вели до восьмигектарного фруктового саду, висадженого вздовж берега річки та невеликого озера, прикрашеного лататтям і водяними ліліями. По його прозорій воді плавали лебеді.
Світлина з книги Ф.Чорноуса “Підлісся”
Інженерні особливості
Під усіма будівлями маєтку були збудовані добротні пивниці (підвали), частина з яких збереглася й донині. У наріжну вежу палацу вода подавалася прямо з джерела «Девайтіс», розташованого неподалік. Завдяки природному нахилу місцевості вона самоплином заповнювала резервуари, а звідти — подавалась трубами на потреби палацу.
Із південно-західної сторони вів чорний (господарський) заїзд до фабрики фаянсу і порцеляни, обабіч якого простягалася ще одна липова алея.
Палац був обнесений високою цегляною стіною, парк — металевим парканом на бетонних стовпах. Парадний в’їзд до палацу пролягав через липову алею й був прикрашений металевими воротами з вишуканою ковкою.
Ймовірно, залишки в’їздної брати на територію маєтку Левицького. Фото. С. Петрицький
Занепад маєтку
За спогадами старожилів з Пацикова, Палац Левицьких не пережив Другу світову війну. А вже після завершення бойових дій, із приходом радянської влади занепав остаточно.
Тож селяни розтягли його на будматеріали, сама територія парку стала місцем для зберігання сіна, кормового буряка, силосу. Екзотичні дерева знищувалися.
До 1970-х ще зберігалися окремі платани, дуби та горіхи, але з часом і вони зникли.
Сучасний вигляд (з висоти) території маєтку Левицького в с. Підлісся
Історичні знахідки
Краєзнавець Сергій Петрицький нещодавно знайшов першу відому унікальну фотографію палацу Олександра Рогали-Левицького, датовану до 1905 року.
Це — виняткове історичне відкриття, оскільки до цього часу жодного зображення цього SCHLOSS-палацу не було відомо або опубліковано.
На фото зображено один із п’яти подібних палаців у Станіславові та околиця, що значно виділявся архітектурною вишуканістю.
Кольоризована світлина
Окрім того, Петрицький також виявив австрійську мапу 1914 року — Specialkartenblatte Stanislau, на якій у межах таких населених пунктів, як Станиславів, Загвіздя, Пациків/Підлісся, Угринів і Вовчинець, нанесено п’ять об’єктів, позначених як Schloss.
У німецькій мові Schloss має кілька значень: “замок”, “палац” або “фортеця”, залежно від контексту. Такі споруди зазвичай були резиденціями шляхти або представників австрійської адміністрації.
Про те, що зараз на території Палацу Левицького в селі Пациків (Підлісся) – читайте у наших наступних публікаціях на ПІК.
Підготував Андрій МЕНІВ. За матеріалами Сергія ПЕТРИЦЬКОГО
Читайте також:
Оперативні новини у TELEGRAM
