Ніч на 13 липня Львів нарешті спав спокійно. Бо минула ніч була страшною. Ворожі безпілотники залітали з різних сторін міста. Часті вибухи й заграви від пожеж вказували на безпрецедентну масовану атаку.
Наслідки ворожих влучень
“Кількість постраждалих через нічну атаку у Львові станом на 15:15 зросла до 12. Дев’ятьом людям медики допомогли на місцях, трьох – госпіталізували, – інформували у Львівській міськраді 12 липня.
- Будинок на вулиці Олени Степанівни став непридатним для проживання.
- Пошкоджень зазнали будівлі у Галицькому та Залізничному районах. Найбільше постраждали два житлові будинки – на вул. Митрополита Андрея, 16 та Олени Степанівни, 35. Наразі непридатні для проживання 15 квартир.
- Загалом зруйновані або пошкоджені: 51 будинок (528 квартир), 20 автомобілів, 21 приміщення, яке належить бізнесу, та 2 промислових об’єкти, приміщення міських судів.
- Місто надасть компенсації постраждалим мешканцям: по 12 тисяч гривень за кожне вибите вікно, до 8 тисяч — за знищені двері. Тим, кого потрібно відселити, виплачуватимуть щомісячну допомогу на оренду житла.
- Ушкоджень зазнали елементи фасаду і вікна трьох навчальних корпусів НУ “Львівська політехніка”. Отож треба відновити 125 вибитих вікон, відремонтувати пошкоджені фасади, здійснити закупівлю або ремонт знищеної техніки й навчального обладнання.
“Через російську атаку на Львів зазнав руйнувань офіс наших друзів – відомої IT-компанії, – кажуть у БФ “Повернись живим”. – На щастя, люди не постраждали, але наслідки атаки страшні. Команда цієї компанії понад три роки донатить на операційні витрати фонду, щоби ми продовжували працювати, та організовує події для підсилення армії”.
В ІТ-компанії розповіли, що це була ключова локація фірми. Тепер через пошкодження несучої опори перекриття верхні три поверхи, де розташовувався офіс, зазнали обвалу. На думку керівництва, це була цілеспрямована атака: кілька дронів атакували комплекс приміщень, де вже багато років розміщуються лише офіси ІТ-компаній та малого бізнесу.
У місті протягом останньої доби було відчутне задимлення. На території Львівщини досі натрапляють на уламки від ворожих безпілотників: поблизу села Черепин – фрагмент крилатої ракети, в селі Давидів – уламок дрона, біля села Поршна – два фрагменти ракети Х-101, за 2 км від житлової забудови.
“Наполегливо прошу: якщо вам трапилася така “знахідка”, у жодному разі не підходьте до неї, а тим паче – не торкайтесь. Це може бути смертельно небезпечно. Натомість негайно телефонуйте поліції за номером 102”, – закликав начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
А що ж містяни?
Від досвітку розбирати завали та ліквідувати інші наслідки прильотів допомагали рятувальним службам небайдужі львів’яни. В Політехніці, незважаючи на канікули, техпрацівникам допомагали студенти. Долучилися й волонтери. До слова, в університеті оголосили збір коштів на відновлення пошкодженого майна.
На жаль, маємо приклади безвідповідальності та байдужості. Приміром, на сторінці в соціальних мережах “Так люблю той Львів, що бракує ми слів” є допис про те, що під час обстрілів працював відомий нічний клуб на вулиці Газовій. Про це повідомила підписниця, яка вибігла зі свого будинку шукати укриття.
“Не повірите, але в цей час, коли були прильоти по місту, там була дискотека… Коли ми побачили цю ситуацію, нас не захотіли випускати з цього клубу, по тій причині, що комендантська година. Біля нас стояла охорона, яка не дозволяла телефон навіть діставати», – поділилася історією очевидиця.
Вибратися серед ночі з теплого ліжка під час тривоги та шукати захисне укриття: погодьтеся, не всі так роблять. Завжди думається, що омине. Але як гатить раз за разом, то вже не до роздумів.
“Було мегастрашно, навіть моторошно, – поділилася переживаннями львів’янка Катерина Соломко. – Не буду оригінальною: такого ще не було, щоб один за одним, один за одним… Таке враження, що всі шахеди летіли над нами, а падали в районі Привокзальної. Найголовніше, що не загинули люди. Місто оговтується, Львів залиже рани. Постраждали сильно вулички старого міста, майже там само, де в вересні 2024-го, й не тільки. Все це – в історичному ареалі міста, певно, в парі сотень метрів від собору Святого Юра й церкви Святих Ольги та Елизавети. Коли до підльотів ракет лишались хвилини, я таки знайшла в собі сили зайти в кімнату і натягнути якісь спортивні речі. Спершу думала перечекати на першому поверсі, але там було вже багато людей. Таки пішла на вулицю, а там людей багато: стоять коло укриття в гуртожитку. Бачила, як шахед небом летить, як його збивають червоні кульки. Лунали вибухи…”.
Катерина пояснює, що до укриття в підвал гуртожитку не спустилася. У фойє було багато людей з карематами і спальниками, але там усе скляне, і скло в наскрізних стінах. А в підвалі немає інтернету, повітря, і там взагалі страшно.
“Їдемо вже вдень вулицею Стрийською, зупиняємось на світлофорі, і раптом звук шахеда поруч… Здригаюсь, добре, що за кермо не схопилась. А виявилося, що то постачальник піци на мопеді, газує-прогазовує поруч. Цікаво чи нас колись попустить, чи будемо невдовзі шукати безшумні газонокосарки?”, – описує свій нинішній стан Катерина.
Зовсім поруч із місцем останніх прильотів – квартира письменника Леся Ганущака, колишнього власкора Снятинської районної газети, автора поетичних і прозових збірок.
“Сеї ночі клята війна якось боляче наблизилася до мого Балькона, – написав митець на своїй сторінці у Фейсбуці. – Точніше, нагло наступила. Зазіяла порожніми очицями п’ятого корпусу Політехніки, звідки порозпорошували вікна сліди ворожого нальоту. А навпроти сльозоточила спотворена двоповерхівка на закруті вулиці Митрополита Андрея… Ця п’ятсотметрівка від пам’ятника Степану Бандері до Собору Святого Юра знана добре. Не планував нинішній вихід, але ніч надиктувала ці рядки своєрідної Молитви”.
Мовчить орган. Бринить мелодія розлуки,
В зажурі похиливсь Старий і Клен…
В молитві щирій піднесемо руки,
Зішлемо біль душі свій до Вселен…
О, Господи, за що цей хрест на наші внуки…
Ти кажеш, що спасен той, хто терпен…
А може, доста вже плачів розпуки…
Ми газди тут, не байстрюки з пелен…
То ж час розплати для заброд-нікчем.
Най Змієборець Юр
Благословить мечем…
Історія львівських прильотів
Згідно з дослідженнями Гельсінської спілки з прав людини https://www.helsinki.org.ua/, на початку 2024 року (дані до приблизно березня) зафіксовано 76 епізодів ракетних ударів по Львівській області. До кінця травня 2024-го кількість зросла до 82 ракетних ударів та 12 епізодів з БпЛА.
Із цього ж джерела маємо інформацію про найрезонансніші удари по Львову.
- 6 липня 2023. 10 крилатих ракет “Калібр” було випущено з Чорного моря, 7 збито ППО, 3 влучили в центр міста. Як результат: 10 загиблих, від 42 до 48 поранених; знищено та пошкоджено десятки будинків, гуртожитків, офісів, шкіл, історичних будівель. Це був наймасштабніший удар по цивільній інфраструктурі Львова з початку вторгнення.
- 15 серпня 2023. Уламки ракет впали на житлові райони Львова: пошкоджено близько 500 вікон, дверей, дахів. Пошкоджено дитячий садок, десятки приватних і багатоквартирних будинків.
- 19 вересня 2024. Масована атака дронів-камікадзе по центру Львова: 1 людина загинула, ще кілька поранених. Пошкоджено житлові будинки, склади, дві школи; втратився зв’язок, мобільний інтернет. Відповідальність у міжнародних оглядах – потенційне воєнне злочинство.
- 17 листопада 2024. Атака на всі регіони, понад 120 ракет і 90 дронів – одна людина загинула у Львові. Ця серія визнана найбільшою після серпня 2024 року. Місто та область: під ударом опинилися об’єкти енергетичної інфраструктури.
- Підсумкове резюме: 6 липня 2023 (10 ракет → 10 вбитих, десятки поранених), 15 серпня 2023 (масові руйнування ЖК), 19 вересня 2024 (дронові атаки, зруйнування інфраструктури),17 листопада 2024 (масовий ракетно‑дроновий удар). Більшість атак були спрямовані на об’єкти критичної інфраструктури (енергетика, газові мережі), житлові будинки, школи, музеї.
Наведені цифри охоплюють період до середини 2024 року. Після травня 2024 інформація може оновлюватися, але детальної статистики для Львівської області після цієї дати не знайдено в офіційних відкритих джерелах. Статистику ще збирають різні правозахисні організації – зокрема на сайтах Українського Гельсінського фонду можна знайти оновлення.
За оновленою інформацією сайту https://chatgpt.com/, що базується на даних із різних офіційних джерел (УНІАН, Укрінформ, “Українська правда”, LB.ua, ZAXID.NET) про ракетні удари, БПЛА‑атаки, потерпілих та пошкоджені об’єкти у Львові та Львівській області є така статистика:
- 4 вересня 2024. Масована атака: по Львову завдали удари ракетами та дронами. Загиблих – щонайменше 7 людей, поранено близько 64 осіб (з них 9 дітей), понад 100 звернулися до психологів. Пошкоджено щонайменше 7 навчальних закладів: вибито 268 вікон, 100 дверей, зруйновано дахи в школах та центрах творчості. Також пошкоджені житлові будинки, громадські будівлі, приміщення бізнесу.
- 17 листопада 2024. Масована атака по всій Львівській області – сумарно понад 120 ракет і 90 дронів. У Львові – 1 загиблий. Пошкоджено критичну інфраструктуру – особливо об’єкти енергетики та газових мереж.
- 6 червня 2025. Комбінована нічна атака ракети + БПЛА по Львівській області. Жертв та постраждалих немає, ППО збила три ракети. Пошкоджено промисловий об’єкт у Дрогобицькому районі, в деяких селах біля Львова виникли перебої з електропостачанням.
- 29 червня 2025. Масована атака безпілотниками “Шахед” та крилатими ракетами по області. У Львові постраждалих немає, будівлі не пошкоджено – удача місцевої ППО.
Нагадаємо, на заході України сили ППО збили 19 ракет та 77 ударних дронів.
Людмила Стражник. Фото Романа Балука для Львівської міської ради
Читайте також:
- Нічна атака на Львів: пошкоджені будинки та промислові підприємства (ФОТО)
- Львів стає Венецією: воду з дахів черпали відрами (ФОТО)
