Навіть попри щоденні обстріли українських міст і сіл кожен із нас сподівається, що саме його омине біда. Адже дорожимо не лише власним життям та життям наших співвітчизників, але й суспільним та особистим майном.
На жаль, ворог щодня завдає страшної шкоди інфраструктурі та моральної – людям. Увечері засинали у своїх квартирах, а після прильотів або взагалі не прокинулися, або ж стрімголов тікали зі зруйнованого житла, отримали поранення чи пролежали під завалами…
Наш дім – це спогади
“Внаслідок комбінованого масованого удару по Львову у ніч на 12 липня пошкоджень зазнали будівлі у Галицькому та Залізничному районах. Найбільше постраждали два житлові будинки – на вул. Митрополита Андрея, 16 та Олени Степанівни, 35. Загалом зруйновано або пошкоджено 46 будинків, вибито 522 вікна, 15 квартир наразі непридатні для проживання”, – читаємо на сайті Львівської міської ради.
Серед постраждалих 12 липня – і Христина Гоянюк. Торік 78-річна жінка стала переможницею Радіодиктанту національної єдності. А загалом писала його 25-й раз. Квартира відомої львів’янки якраз була в будинку на вул. Олени Степанівни, 35.
Серед тих, що отримали найсерйозніші пошкодження: вибиті вікна, зруйновані стіни, уламки конструкцій. У під’їзді обвалилися сходи, дах пробитий уламками ракети.
Житло признали аварійним та непридатним для відновлення.
“Наш дім – це спогади. Ми з чоловіком робили ремонт своїми руками. Тут народилися наші діти. Тож тепер неймовірно боляче і важко, але ми вдячні, що хоч залишилися живими”, – розповіла пані Христина.
Зараз жінка підшуковує нове житло. Звісно, боляче залишати давно обжитий і такий рідний будинок, зручний для життя мікрорайон – у кількох хвилинах ходьби до центру. Тут – сусіди, знайомі вулички, квартали… Та й важко буде обживатися на новому місці, адже роки вже не ті…
“Увечері 22 липня мали планову зустріч із мешканцями вулиці Олени Степанівни, 35, які втратили житло після останньої атаки, – повідомив перший заступник Львівського міського голови Андрій Москаленко. – Окремо хочу прокоментувати ситуацію з пані Христиною Гоянюк, яка вже другий тиждень живе в готелі “Таурус”, що прихистив її безкоштовно. Раніше тут тимчасово мешкала ще одна родина – зараз вони вже знайшли житло. Готель та World Central Kitchen забезпечили триразове харчування”.
Андрій Москаленко наголосив, що фахівці Залізничної райадміністрації допомагають пані Христині з пошуком нового житла. Дві пропозиції вона відхилила через віддаленість. Пошук триває. У поважної жінки є рідні у Львові – з ними працівники також на звʼязку.
“Пані Христина, як і інші постраждалі, отримає від міста повний пакет підтримки – компенсацію за оренду тимчасового житла та фінансову допомогу на придбання нового. Перші 10 тисяч гривень від міста на оплату оренди надійшли на її рахунок. За жодних обставин ми нікого не залишимо в біді”, – запевнив перший заступник голови.
Після трагедії: шлях до компенсації
Приклад Львова показовий для пошуку житла мешканцям зруйнованих квартир. Внаслідок ворожих атак від 2023 року найбільше постраждали мешканці вулиць Академіка Сахарова, Євгена Коновальця та Олени Степанівни.
Місто відреагувало оперативно. Комісії обстежили постраждалі будинки.
Людей тимчасово переселили. Мешканці подали заявки на компенсацію через застосунок “Дія” у розділі “Пошкоджене майно” для отримання відшкодувань частково від держави, а частково безпосередньо через Львівську міську раду. Можна заявитися в ЦНАПи або в органи місцевого самоврядування.
До заяви необхідно додати доказову базу: знімки, документи на власність, опис пошкоджень. Усі заяви розглядає спеціальна комісія, зокрема перевіряє документи.
Житлові компенсації не оподатковуються. Сертифікат діє протягом 24 місяців з моменту видачі. Якщо мешканці відремонтували житло власним коштом – так само можна претендувати на часткове відшкодування.
“Львів – одне з перших міст, де почали реалізовувати компенсаційний механізм на практиці, – зазначають у міській раді. – Кілька десятків родин уже отримали житлові сертифікати або грошову допомогу на ремонт. Отож якщо ваше житло постраждало від обстрілів, не зволікайте з подачею заявки. Кожна історія – це не просто стіни, а життя людей, яке варто відновити”.
Рівноцінне житло: як віднайти баланс і справедливість
“Вулиця Олени Степанівни належить до так званої частини – “Привокзалки”, – розповідає львівська ріелторка Катерина Гимон. – Старі забудови не несуть історичної цінності в широкому розумінні. Так, вони давні, в них мешкали покоління, будувались переважно за Польші. Ці привокзальні локації були занедбані ще за радянських часів, коли там жив переважно робітничий клас. Квартири жорстко переділені, переважна більшість будинків з дерев’яними перекриттями. Десь і дахи текли, а від того й горища, й сходи в багатьох будинках прогнили. Занедбані підвали, як у більшості старого житлового фонду”.
“Якщо людина мала житло на 30 квадратних метрів, а забудовник, який би хотів спорудити новий будинок на місці зруйнованого, компенсуватиме в новобудові однокімнатну квартиру, то вона з ремонтом вже буде дорожчою, ніж ті метри в привокзальному мікрорайоні”, – додає Катерина.
Співрозмовниця з власної практики розповідає, що, як правило, мешканці зруйнованого чи пошкодженого житла хочуть більше, ніж мали, і це логічно, бо вони мають міняти локацію, яка теж вартує.
Люди з ближнього центру хочуть залишитися у своєму мікрорайоні. До того ж, як правило, там ще й досить багато зареєстрованих (прописаних) родичів – часто три покоління.
“Квартири в таких будинках, якщо ми говоримо про Олени Степанівни можуть коштувати, залежно від стану 1000-1500$ за квадратний метр, з ремонт або ні, і це стартові ціни, – акцентує ріелторка. – Гарно зроблений ремонт окремої квартири не рятує від знищеної сходової чи поганого даху, старих комунікацій. Ці квартири охоче брали під подобову оренду, але це було до війни. Зараз подобовий бізнес вичікує. Так, звісно квартира в тій локації на 30 квадратних метрів може коштувати 50 тисяч умовних одиниць, питання – “хто купить”, при наявності великої кількості нової сучасної забудови, в яку покупці охочіше вкладають кошти.
На думку Катерини Гимон, на місці зруйнованого будинку на вулиці Олени Степанівни,35 споруджуватимуть новий, бо відновлювати там дуже дорого. Адже, наприклад, не відновили досі зруйнований будинок на вулиці Коновальця, а він – пам’ятка архітектури і дійсно потужна кам’яниця.
“Але там варто боротися за відновлення будинку: це пам’ятка архітектури, залізобетон, панський будинок шикарний, – пояснює співрозмовниця. – Так само досі відновлюють зруйнований будинок на розі вулиць Стрийської та Академіка Сахарова, що є пам’яткою польського конструктивізму і, певно, єдиним будинком у Львові з двором такої округлої форми”.
“Людям запропонують квартири – швидше всього – у спальних районах Львова, що не є зле, навіть якщо не з нового фонду, в будь-якому випадку квартири мають бути в стані – готовими до життя, бо ремонти робити – це коштовно, це час, – підсумовує Катерина Гимон. – Думаю, що якось треба домовитися і знайти оптимальне рішення”.
Законодавча база
Закон України “Про компенсацію за пошкоджене та знищене майно внаслідок збройної агресії РФ” (ухвалений у травні 2023 року, чинний з 25 травня 2023) – ключовий нормативний акт.
Основні положення:
- Компенсацію можуть отримати фізичні особи – власники житла (будинку, квартири, кімнати в гуртожитках).
- Пошкоджене майно фіксується через Дію або через ЦНАП/органи місцевого самоврядування.
- Компенсація надається у вигляді грошової виплати (у разі часткового пошкодження), житлового сертифіката (у разі повного знищення), який можна використати на купівлю нового житла.
Постанова КМУ № 381 від 21 квітня 2023 року визначає порядок подачі заяв, розгляду та ухвалення рішень щодо компенсацій.
Людмила Стражник. Знімки із сайту Львівської міськради
Оперативні новини у TELEGRAM
