Вперше в Україні Івано-Франківський національний медичний університет запроваджує магістерську програму за спеціалізацією – терапевт мови і мовлення. Навчатимуть студентів викладачі з Європи.
Випускники працюватимуть із пацієнтами, які мають порушення мовлення, комунікації або ковтання — зокрема це діти з аутизмом, дорослі після інсультів, військові з черепно-мозковими травмами тощо.
Хто ж такий терапевт мови і мовлення, чим відрізняється від логопеда, наскільки це актуально для нас, яким та для кого буде це навчання – журналісти ПІК дізнавалися у ректора ІФНМУ Романа Яцишина, засновниці цієї спеціалізації Оксани Ляльки та спеціаліста із Швейцарії Степана Жульєна.
Професія майбутнього: чому ІФНМУ взявся за підготовку терапевтів мови і мовлення
Романе Івановичу, медичний університет чекають зміни – поява нової спеціалізації. Про що йдеться?
У час війни, та й загалом, потреба в реабілітації зростає. Наш університет повинен бути хабом для навчання – не лише студентів, а й для фахівців у громадах. Ми маємо створювати ті напрями, які справді потрібні державі сьогодні.
У сфері реабілітації є кілька спеціалізацій: фізична терапія, ерготерапія, а тепер додається ще одна – терапія мови і мовлення – це нова спеціалізація, яка стосується порушень мови й комунікації зі світом зовнішнім, та порушень ковтання. Розумієте, коли людина не може спілкуватися, не може передати свої емоції, думки, знання – вона страждає від цього. А найгірше, коли страждають діти. І ця проблема в Україні дуже актуальна та потребує уваги.
Тому з першого вересня ми запускаємо нову магістерську програму – терапія мови і мовлення, і фахівці за цим напрямом. Це буде дворічне навчання для людей із первинною вищою освітою. Вступатимуть вони за результатами ЄВІ – єдиного вступного іспиту.
Хто викладатиме цю спеціалізацію, чи є у нас відповідні спеціалісти?
В Україні — майже немає. Тому ми залучатимемо фахівців європейського рівня за допомогою наших партнерів, донорів з інших країн. Наша мета — освітня програма з європейським обличчям: і за змістом навчання, і за методикою викладання, і за якістю підготовки.
Першість в Україні
Виглядає так, що ця програма – справжня новинка для української медицини. Чи вже хтось реалізовував подібну спеціалізацію, чи саме ви станете флагманом у цьому напрямі?
Ми не прагнемо флагманства. Ми робимо те, що потрібно. Станом на сьогодні в Україні ніхто не готує таких спеціалістів, як терапевти мови і мовлення. А вони потрібні. І коли фахівців бракує – університет повинен брати на себе відповідальність за їхню підготовку. Як ми розпочнемо цю підготовку, таких спеціалістів ми й отримаємо.
Чи відчуваєте ви суспільний запит на таку програму? Чи є аудиторія, яка реально потребує цієї допомоги?
Ми як фахівці чітко усвідомлюємо, що така спеціалізація потрібна державі. Суспільство, мабуть, ще не до кінця розуміє їхню роль. Люди не завжди знають, які є методи реабілітації та до кого звертатися.
Тому паралельно з навчанням ми будемо працювати над інформуванням — для громади, батьків, освітян, дітей, для тих людей, які потребують такої допомоги.
Щодо фахівців – їх також не вистачає. Але я переконаний, що в нас з’являться студенти, які не бояться викликів.
Популяризувати те, що вже популярне, легко. А що з цією програмою? Чи будуть якісь аргументи для студентів, які б спонукали їх обрати цю спеціальність?
Насамперед — це викладачі з Європи. Ми прагнемо, щоб наші студенти відповідали європейському рівню підготовки. До програми інтенсивної спеціалізації вже залучені кілька іноземних спеціалістів. До магістерської програми їх також долучатимуть. Один із іноземних викладачів виявився дуже сміливим і приїхав фізично в Україну. Це Степан Жульєн.
У майбутньому ми бачимо перспективу спільних програм, обмінів, спільного навчання з європейськими університетами. Наші студенти повинні бути до цього готові.
Чи маєте ви підтримку від Міністерства охорони здоров’я чи освіти? Чи готові там сприяти розвитку цієї нової спеціальності?
Так, маємо. Особлива подяка пані Оксані Ляльці та ініціативній групі. Без них цього б не було.
Підтримка Міністерства була колосальна. Саме нам – разом із Національним медичним університетом імені Богомольця – довірили проведення перших курсів спеціалізації.
У запуску магістерської програми також маємо підтримку. Зараз наш Івано-Франківський національний медичний університет очікує на ліцензію, щоб розпочати програму для наших громадян.
Хто ж такий терапевт мови і мовлення
Що таке терапія мови і мовлення розповіла Оксана Лялька – голова Правління і засновниця Українського товариства терапії мови і мовлення, – яка і стала ініціатором запровадження цієї професії в ІФНМУ.
Оксано, ви ініціаторка запровадження цієї професії. Як виникла ідея та чому, на вашу думку, важливо розвивати саме цей напрям?
Ми з 2018 року займаємося впровадженням і розвитком в Україні професії терапії мови і мовлення. Коли ми створювали організацію таких спеціалістів в Україні практично не було. І наше завдання – сформувати цю професію та навчити фахівців працювати якісно і на європейському рівні.
Насамперед, я не терапевт мови і мовлення, а лінгвіст. І, мабуть, саме це дозволило мені глибоко розуміти мову. В колоніальний період про українську мову не говорили, а відповідно — не йшлося і про мовні патології. Але сьогодні ми маємо мову і вона генерується мозком. Якщо в мозку виникають порушення, це неминуче призводить до мовних патологій.
Для мене це питання поваги до тих людей, які голодували, яких катували, вбивали, лише за те, що вони були українцями. І саме це стало мотивом для запровадження цієї професії.
Можливо, у вас є факти, що підтверджують реальну потребу в таких фахівцях?
Коли ми тільки починали цю роботу, я не уявляла, наскільки актуальною вона стане саме сьогодні.
Маємо величезну кількість військових, які, захищаючи нашу державу, зазнають поранень. І серед них – тяжкі черепно-мозкові травми, які спричиняють серйозні порушення мовлення та комунікації. Деякі втрачають здатність говорити, інші – розуміти мову.
Окрім того, є багато дітей, які також із розладами.
Система освіти теж потребує змін. Я багато років працювала в цій сфері, бачила її зсередини, там багато проблем. Ми прагнемо створити програму, яка відповідатиме реальним потребам суспільства.
Які саме проблеми освіти ви бачили? І що хотіли б змінити?
Найбільша проблема, яку я бачу, це «колекціонування дипломів» замість підготовки до ринку професії. Освіта має готувати студента до реального життя та актуальних професій. Тоді і зміниться ставлення студентів до навчання.
Терапевт мови і мовлення – це НЕ логопед
Оксано, повертаючись до теми терапії мови і мовлення. Кожен з нас знає, що існує такий спеціаліст як логопед. То чи не є це тим самим? У чому відмінність між логопедом та терапевтом мови і мовлення?
Логопед в Україні – це фахівець освіти, вчитель-логопед. Але за законодавством він не є незалежним спеціалістом, тобто, не має права самостійно проводити діагностику мовленнєвих порушень у пацієнтів. Натомість терапевт мови і мовлення — фахівець охорони здоров’я.
Коли лікар обстежує пацієнта, з яким складно комунікувати – наприклад, той погано говорить, не все розуміє або не може чітко формулює думки – він скеровує його до терапевта мови і мовлення, який має право проводити діагностику, ставити заключення і розробляти план допомоги.
Друга ключова річ: це регульована професія в системі охорони здоров’я із захищеним титулом. Тобто лише ті, хто пройшли спеціалізоване навчання, отримали диплом магістра і склали ліцензійний іспит (“Крок”), можуть офіційно називатися терапевтами мови і мовлення.
Тому ця професія суттєво відрізняється – як юридично, так і за змістом роботи – від того, що традиційно вважається логопедією.
Комунікація – це не завжди слова
З чим саме працює терапевт мови і мовлення? З якими проблемами може звернутися пацієнт?
Терапевт мови і мовлення працює з усім спектром порушень комунікації і ковтання. Зокрема, з когнітивними порушеннями: це можуть бути наслідки черепно-мозкових травм, вроджені або набуті інтелектуальні розлади, нейродегенеративні захворювання, такі як деменція.
Наприклад, американський актор Брюс Вілліс, у нього первинна прогресивна афазія. Тобто його мозок почав дегенерувати з мовно-чутливих зон. Відтак він почав втрачати мовні навички. З цим і працює терапевт мови і мовлення. Він діагностує ці порушення, планує лікування та контролює ефективність терапії.
Важливо розуміти, що комунікація – це не завжди слова. Тому терапевт працює і з альтернативною комунікацією — для тих, хто не може говорити словами.
І ще один напрямок – це ковтання. Якщо комунікація – це про якість життя, то ковтання – це про життя. Якщо в людини порушена функція ковтання, їжа або напої можуть потрапити в дихальні шляхи, від цього людина може померти.
А що відбувається, коли пацієнт приходить на консультацію саме до такого спеціаліста?
Коли до терапевта мови і мовлення звертається пацієнт, основне – правильно встановити діагноз: що це за порушення в мозку, який механізм дав збій. Після цього планується терапія. І це не набір вправ, це не вчити мову знову. Це формувати цю функцію, і для цього потрібно розуміти фізіологію.
У дітей — з урахуванням розвитку, у дорослих — після травм чи захворювань – терапія спрямована на відновлення саме тієї ділянки функціонування, яка порушена.
Ось, наприклад, чому ви кажете саме «виделка», а не «ложка», і навпаки? Що відбувається в мозку, що ви кажете ці слова? І терапевт мови й мови – це фахівець, який може це пояснити. І коли ви зробите помилку, то терапевт мови й мови зможе пояснити, на якому рівні когнітивного функціонування був збій, чому ви зробили цю помилку. Визначити чи це семантичний збій, фонологічне зміщення, бленд (змішування двох слів), персеверація (повторення попереднього слова), або ще інші типи помилок.
Тобто він зможе пояснити тип цієї помилки. І відтак, він зможе підібрати завдання та лікування в такий спосіб, щоб допомогти людині відновити цю функцію.
Оксано, Ви маєте великий життєвий та професійний досвід. Зараз, ви налагодили довгострокову співпрацю з Івано-Франківським національним медичним університетом. Чому саме цей університет?
Якість програми завжди визначають люди. І серед цих людей – фахівці з Івано-Франківська, які вже навчаються у нашій програмі і вони будуть добрим обличчям професії.
Університет готовий до відкритої програми. Як зазначає Роман Іванович, він хоче, щоб це було навчання за якісними, європейськими стандартами, і саме тому я вірю, що тут можна побудувати цю програму нового зразка.
Чи вже зараз терапевти мови і мовлення інтегровані в медичне середовище?
В рамках нашої першої спеціалізації ми очікуємо, що більше ніж 20 фахівців успішно складуть іспит. Саме ті, хто складуть іспит, стануть першими офіційно кваліфікованими терапевтами мови і мовлення в Україні.
Європейський досвід: Степан Жульєн
Перший іноземний викладач програми терапії мови і мовлення це Степан Жульєн зі Швейцарії. Він працює з дітьми, дорослими та навчає майбутніх терапевтів в університеті в Лозанні. Ми запитали його про мотивацію приїхати в Україну.
Степане, розкажіть, будь ласка, про себе та про те, як ви опинилися в Україні?
Я займаюся аргументативною та альтернативною комунікацією — це стратегія, яку ми використовуємо з людьми, які мають труднощі з мовленням або взагалі не можуть говорити. Також активно працюю з людьми, які мають важкі порушення комунікації, мовлення яких не є зрозумілим, або мають інтелектуальні порушення
Також я член професійної організації з терапії мови і мовлення у Швейцарії, яка належить до Європейської асоціації терапії мови і мовлення. Так ми познайомилися з Оксаною Лялькою і вона запросила мене долучитися до української програми як викладача за напрямком альтернативної і додаткової комунікації.
Що спонукало вас погодитися на цю співпрацю, і чи не лякала вас перспектива приїзду в країну, де триває війна?
Мені цікаво брати участь у програмі в Україні, бо я вважаю, що це шанс надати українським студентам доступ до міжнародних стандартів, доказової практики і сучасного розуміння мовної терапії. Я помітив певні розриви, які є у професії загалом, і буду радий поділитися знаннями, щоб допомогти їм вийти на європейський рівень.
Я розумію, що зараз в Україні — війна, є ризики. Але це мій спосіб підтримати вас у цей важкий період. Це важливо для мене особисто. У своєму інституті я працював із дітьми з України, які приїхали як біженці. Серед них були діти з аутизмом, іншими розладами. Я побачив реальну ситуацію в Україні, і саме тому вирішив долучитися до цієї програми. Я приїхав на кілька днів, опісля буду підключатися і онлайн та продовжувати цю співпрацю.
В Україні, як зазначала Оксана, існує певний розрив між теорією та практикою. Який ваш досвід?
Я сам викладаю і водночас працюю практично — у двох установах, з дітьми й дорослими. Для мене дуже важливо, щоб теорія, практика і дослідження були взаємопов’язані. Це принцип evidence-based practice — науково-доказова практика. Це про баланс.
У Швейцарії в освіті дуже сильний акцент на клінічну практику. Ми показуємо студентам реальні випадки, обговорюємо клінічні рішення, вчимо розрізняти підходи до пацієнтів у різних ситуаціях. Це не лише про теорію, а про практичне мислення. Студенти мають розуміти, як застосовувати знання в реальних умовах — і саме це ми в Швейцарії намагаємось дати майбутнім терапевтам.
Які ваші враження щодо організації програми тут, в Україні?
Я щойно приїхав, але вже бачу, що тут дуже сильна команда і якісна організація. Це високий рівень, і я справді радий бути її частиною. Мені також було цікаво відвідати дитячий реабілітаційний центр — дізнатися, як працюють українські фахівці, і що можна зробити разом.
Я з нетерпінням чекаю на розвиток цієї програми й готовий далі працювати з українськими колегами.
Розмову вели Оксана Камінська та Надія Дзінько
Фото: Іван Денисюк
Читайте також:
- Ректор ІФНМУ Роман Яцишин: Україна не повинна бути юзером і прохачем, а донором ідей
- “Зараз абітурієнта просто білим халатом не зацікавиш” – ректор ІФНМУ Роман Яцишин (ВІДЕОАНОНС)
- Чому школярі обирають медицину — думки з Дня відкритих дверей в ІФНМУ (ВІДЕО)
