Мовний бар’єр і нові обмеження: що чекає українських студентів у Польщі

Із прийняттям нового закону абітурієнти насамперед повинні мати сертифікат В1 або В2.

Серед випускників вітчизняних загальноосвітніх закладів – сум’яття. Тобто певної частини: тих дітей, котрі наважилися виїхати з України до Польщі та спробувати свої сили в польських вишах. Ситуація ускладнилася навіть у випадку, якщо українці мали попередні домовленості з університетами про вступ. 

Офіційна інформація для абітурієнтів 

“Міністерство науки і вищої освіти Польщі за наполегливим зверненням української сторони опублікувало інформацію про правила перевірки знання мови викладання під час набору іноземців на навчання”, – інформують на сторінці у Фейсбуці Ambasada Ukrainy w Rzeczypospolitej Polskiej/Посольство України у Польщі https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/posts.

• Іноземці (не тільки українці), які вступають на підставі документа про повну середню освіту, виданого за кордоном, зобов’язані підтверджувати знання мови (рівень ≥ B2).
• Іноземці з польським атестатом зрілості або дипломом, виданим у Польщі, звільняються від додаткового підтвердження польської мови.
• До 30.06.2025 діяли старі правила вступу, перевірка мови не обов’язкова (якщо це не вимагалося рішенням університету).
• Протягом 01–31.07.2025 діють нові правила, перевірка мови обов’язкова (університет сам визначає документи, що підтверджують рівень B2; перевірку знання мови вважають правильною також у випадку, якщо документ, прийнятий у цей період університетом, не був включений до переліку документів, зазначених у розпорядженні).
• Від 01.08.2025 абітурієнти мають проходити перевірку мови лише на підставі документів, визначених розпорядженням Міністра науки та вищої освіти (РП Dz. U. poz. 1045 від 30.07.2025).
• Вимоги до підготовчих курсів: тривалість не менше 9 місяців (1 жовтня – 30 червня). Можуть проводитися акредитованими або будь-якими університетами.
• Надання віз для навчання/підготовки залишається компетенцією МЗС та консулів, які можуть перевіряти знання мови незалежно від вимог університету.
• 08.08.2025 Міністерством науки і вищої освіти Польщі ця інформація також була доведена до Конференції ректорів академічних шкіл Польщі.

Мовний бар’єр і нові обмеження: що чекає українських студентів у Польщі.

Зміни – задля посилення контролю за системою навчання іноземців

“Зміни спрямовані на посилення контролю за системою навчання іноземців, прозорістю процесів вступу та відкриття студентських віз. Новий закон ухвалений парламентом Польщі та вже підписаний польським президентом”, – зазначають на сторінці https://www.facebook.com/osvitap. 

На цьому ж ресурсі “ОсвітаПоль” йдеться про основні зміни. 

• Знання мови: абітурієнти повинні підтвердити знання польської мови на рівні не нижче B2, подавши відповідний сертифікат.
• Повідомлення про відрахування: університети мають обов’язково інформувати консульство про зарахування чи відрахування іноземного студента. Також ректор університету повинен негайно повідомити консула, який видав візу, якщо іноземець не розпочав навчання в обраному навчальному закладі.
• Обмеження кількості іноземців: частка іноземних студентів у ВНЗ не має перевищувати 50% від загальної кількості.
• Робоча карта побиту: власники студентських віз більше не зможуть подаватися на карту побиту для роботи.

“Поправка до закону має на меті обмежити використання студентських віз іноземцями, які отримують їх не з метою навчання, а для роботи чи поїздок до інших країн Шенгену. Закон також вводить обов’язок створення реєстру іноземців, яких приймають на навчання та докторантуру. Він міститиме, зокрема, особисті дані, номер PESEL, а за його відсутності – номер документа, що посвідчує особу, країну народження, інформацію про вступ до навчання чи докторантури та інформацію щодо того, чи має така особа Карту поляка. Положення, що містяться в поправці, нададуть міністру закордонних справ і консулам доступ до даних, необхідних для проведення процедури видачі або анулювання візи”, – аргументують на ресурсі “ОсвітаПоль” .

За коментарем редакція ПІК звернулася до Уляни Воробець – колишньої львівської журналістки, а нині викладачки школи в польському місті Бельско Бяле. Вона мешкає в Польщі з 2015 року, отримала тут низку сертифікатів. Зокрема як консультантка з легалізації в Польщі та освітня менторка. 

“Українські діти, які закінчили середню школу та склали матуру в Польщі, часто вважають, що автоматично мають підтверджений рівень знання польської мови B1 або B2, – розповіла Уляна. – Але не все так просто. Спочатку потрібно виконати кілька умов для того, щоб отримати сертифікат, який підтверджує знання мови без іспиту. На цей час сертифікат можуть отримати без складання іспиту певні категорії осіб. Достатньо лише подати заяву онлайн через платформу NAWA”.

Хто може подати таку заяву:

• випускники середніх шкіл, (liceum ogólnokształcące i technikum), які здали матуру в польській школі (мають атестат зрілості – maturę);
• студенти, які закінчили вищу освіту польською мовою в Польщі або хто захистив докторську дисертацію польською мовою в польському виші.

“Від 1 липня вже недостатньо просто закінчити школу і без матури вступити, наприклад, в поліцеальну школу, – додає Уляна. – Тепер потрібно сертифікат В1. Також не підтверджує знання мови свідоцтво про закінчення поліцеальної школи. Післядипломна освіта теж не дає права на отримання сертифіката В1 без іспиту. Отож, якщо ви випускник середньої школи, швиденько скануйте документи і надсилайте до  NAWA. (https: // programs. nawa. gov. pl/login). A якщо ні – записуйтеся на державний іспит у листопаді. Запис стартує у вересні”.  

Варто додати, що українські випускники мають право вступати до польських вищих навчальних закладів завдяки угодам між Україною та Польщею. Польські університети визнають український атестат про повну загальну середню освіту, що спрощує процес вступу. Консультації з фахівцями – освітніми консультантами – можуть допомогти в процесі вступу та адаптації у Польщі.

• Для деяких напрямів, таких як мистецтво, фізичне виховання або спортивні дисципліни, достатньо сертифіката рівня B1. 
• Деякі університети можуть дозволити вступ без сертифіката, якщо кандидат успішно складе внутрішній мовний тест або інтерв’ю. Це залежить від конкретного навчального закладу.

В Україні існують офіційні центри, де можна скласти сертифікаційний іспит з польської мови (рівні A1–C2). Найвідоміші з них – Центри тестування в Києві, Львові та інших містах. 

• Реєстрація зазвичай відбувається онлайн на сайті відповідного центру. 
• Потрібно вибрати рівень іспиту (В1) і дату проведення. 
• На іспиті оцінюють чотири навички: говоріння, письмова мова, розуміння тексту та аудіювання.
• Результати зазвичай оголошують через кілька тижнів після тесту.
• Сертифікат визнається офіційно в Польщі, та необхідний для вступу.

Тимчасовий захист у Польщі

І ще кілька слів про те, який статус мають українські біженці в Польщі.  Вони здебільшого отримують тимчасовий захист (статус UKR / temporary protection) згідно зі спрощеним режимом, запровадженим після повномасштабного вторгнення росії.

“Українці, які перетнули кордон Польщі 24 лютого 2022 року або пізніше, можуть залишатися в країні до 30 вересня 2025 року (відомо, що продовжено законодавчу базу цього захисту до 4 березня 2026 року), – інформує ресурс UNHCR help.unhcr.org

• Особи зі статусом temporary protection мають доступ до роботи без додаткових дозволів, а також до медичного страхування, безкоштовної освіти та дитячих виплат, прирівняно до польських громадян. 
• Державна допомога включає виплати, соціальну підтримку, освіту, медобслуговування та право на дитячі виплати (але з певними умовами, наприклад, обов’язкове навчання дітей для отримання виплат). 
• Ті, хто мав статус UKR щонайменше 12 місяців (починаючи з березня 2022), можуть подати заявку на 3-річну карту резидента у 2025 році. Але при цьому відсутні деякі пільги, як-от безкоштовне навчання або медстрахування. 

Батьківщина зачекалася

“Громадяни України, починаючи з 24 лютого 2022 року, можуть вільно перебувати на території Республіки Польща. Їм надають особливу форму міжнародного захисту – тимчасовий захист. Це не статус біженця: ви зможете у будь-який час повернутися назад в Україну”, – читаємо на сторінці Уповноваженого з прав людини у Верховній Раді https://ombudsman.gov.ua/.

Тобто залишається сподіватися на одне: якнайшвидше завершення війни в Україні та повернення наших громадян додому. Батьківщина зачекалася!

Людмила Стражник. Фото авторки. Ілюстрація – із сайту