Тарас Шпук — колишній співробітник благодійного фонду “Повернись живим”, тренер команд на міжнародних змаганнях Invictus Games та Warrior Games, загинув на фронті 20 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання у складі групи спеціального призначення. Йому було 34 роки.
Відданість та героїзм
Тарас був відомий не лише своєю військовою службою, а й величезним внеском у розвиток ветеранського спорту в Україні. Він став одним з рушіїв розвитку адаптивних видів спорту для ветеранів, а також активно підтримував українські команди на міжнародних змаганнях.
Після початку повномасштабної війни Тарас залишився в “Повернись живим”, де займався важливою роботою: доставляв майно в найгарячіші точки фронту, а також активно допомагав налагоджувати комунікацію з військовими підрозділами. Спогади про нього від колег і побратимів свідчать про його відданість і неймовірну мужність.
Лицар в обох війнах
Тарас був учасником Революції Гідності і, як патріот, з початку війни у 2014 році долучився до військової служби, захищаючи Україну в складі одного з добровольчих батальйонів. У
2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, Тарас активно долучився до роботи в фонді “Повернись живим”, забезпечуючи ветеранів і військових необхідними ресурсами.
Ветеранський спорт
Тарас зі своєю командою започаткував багато ініціатив для розвитку ветеранського спорту в Україні. Він був не просто тренером, а й справжнім натхненником для тих, хто після важких боїв на фронті повертався до мирного життя.
Його старання забезпечили участь українських спортсменів на міжнародних змаганнях, таких як Invictus Games в Гаазі.
Героїчне життя і трагедія
В 2023 році, під час забезпечення контрнаступу, Тарас потрапляв під обстріли, але продовжував працювати, ризикуючи життям, щоб доставити важливе майно на передову. Як згадує один із його побратимів, Тарас був завжди там, де це було найнебезпечніше.
В листопаді 2023 року Тарас залишив фонд і перейшов до військової розвідки, де й загинув під час виконання бойового завдання. Його смерть стала важкою втратою для всіх, хто його знав і працював разом з ним.
Спогади побратимів
Тарас Шпук був воїном і загинув як воїн. Колеги з фонду згадують його як людину честі, віддану своїй справі, з бездоганною репутацією. “Він був прикладом для нас усіх, і ми всі дуже чекали, коли ж він повернеться до нас після завершення своїх завдань”, — зазначає директор фонду Тарас Чмут.
Тарас залишив по собі незабутній слід не лише в ветеранському спорті, але й у серцях тих, хто працював із ним. Він був справжнім другом, героєм і натхненником для багатьох.
Андріан Волгін, побратим Тараса, згадує:
“Тарас був добрим, щирим і вірним другом. Його доброта була безмежною. Він вірив у людей і віддавав усе заради перемоги України.”
Військовий Ігор Чернецький пише:
“Прощавай, братику Тарасику. Ти зробив більше для нашої перемоги, ніж деякі батальйони. Честь тобі.”
Тарас Шпук назавжди залишиться в серцях тих, хто знав його. Його пам’ять буде жити через подвиг і відданість Україні.
Читайте також:
Оперативні новини у TELEGRAM
