Із вечора 22 вересня до вечора 24 вересня євреї святкують Рош Га‑Шана – Новий Рік. Він стартував на День осіннього рівнодення. Точний час початку Рош Га‑Шана саме в Івано‑Франківську настав у понеділок о 19:16: якраз тоді астрономічно зайшло сонце.
Головного рабина Івано-Франківська я застала в Темпелі. Це єдина на Прикарпатті єврейська синагога на вулиці Страчених Націоналістів,7. Рабі Мойше Колеснік ревно молився у своєму кабінеті. Молитва з монотонним піснеспівом за книгою, яку Рабі гортав справа наліво.
На самому будинку, з боку вулиці, є табличка з необхідною інформацією. Далі коридором потрапляємо в невеликий клас зі старовинними дерев’яними лавками-партами.
На стіні табличка, яка сповіщає, що реставрацію синагоги здійснено за кошти меценатів. Крутими сходами піднімаюся до просторого залу для молитовних та інших зібрань.
Тут – полиці зі старовинними книгами в давніх переплетах, шестикутна зірка на головній стіні та інші єврейські релігійні атрибути. Запалені свічки, солодощі і фрукти на столі – ознака свята.
Як розповів опісля Рабі Колесник, то вранці було урочисте Богослужіння. А тепер, після вечірньої молитви, головний рабин поспішав на міське озеро для здійснення традиційного новорічного ритуалу.
До речі, у єврейській традиції до такого рангу релігійного керівника можна ще звертатися “Шановний Рабі”. Не потрібно (і майже не прийнято) використовувати “Ваша Високоповажносте” чи щось подібне – це не християнський духовний титул.
Рабі Колесник дуже відкритий у спілкуванні. Але застерігає, що в свята, як-от сьогодні, як і в суботу, не можна його фотографувати. І на диктофон не говоритиме, хіба що доведеться запам’ятовувати.
“Єврейська громада Івано-Франківська щораз меншає і зараз налічує до 150 осіб, – розповідає Рабі. – Ще приїжджають на богослужіння та різні оказії із регіону. А колись, до Другої світової війни, була велика єврейська спільнота. За різними джерелами – понад 25 000 осіб, багато синагог (до війни – кілька десятків)”.
Так само каже, що є й змішані шлюби євреїв з українцями: та й усе змішалося від часів колишньої імперії.
“Громада має культурні центри, клуби для молоді й жінок, бібліотеку, мікву та різні освітні курси з вивчення історії, традицій, Тори, – читаємо в Енциклопедії Голокосту. – Рабі Моіше Лейб Колесник – духовний провідник громади. Він керує синагогою Темпель, опікується кладовищами, пам’ятками, архівами, збиранням історичних матеріалів єврейського життя краю. Є організації, які юридично представляють громаду – ГО “Єврейська громада Івано‑Франківської області”. ЇЇ керівник – Ісаак Фефер”.
“Бажаю світла, мудрості й тепла в усіх справах. Шана това уметука! Головне – бути здоровими, а все інше якось станеться”, – насамкінець побажав Рабі Колесник.
Ось кілька традиційних привітань та фраз, які євреї вживають сьогодні:
- Shana Tova – “Сана това”, тобто “Добрий рік”;
- Shana Tova Umetuka – “Сана това уметука” – “Добрий і солодкий рік”;
- івритське: לשנה טובה ומתוקה (L’shanah tovah u’metukah) – “На добрий і солодкий рік”:
- можна додати: Utkupeha‑le‑chatosim – “Нехай будеш вписаний у Книгу життя і хай будеш прощеним”).
В українському контексті євреям бажають щасливого Рош Ха‑Шана,
доброго і солодкого Нового року за єврейським календарем. Також можна побажати здоров’я, миру, миру і благодаті – як у кожній добрій і традиційній формі.
До речі, синагогу “Темпель” можна відвідати й туристам: з 10:00 – 14:00 в будні. Але цей розклад скоріше стосується огляду будівлі як історичної пам’ятки, а не як молитовних служб чи святкових обрядів.
“Прямо зараз заходить Рош Га-Шана – єврейський новий рік. Миру нам всім нарешті. Доброго запису в Книзі. Добра рідним і близьким. Солодкого року і багато року всім нам. Бережіть себе і рідних. А ворогам нашим нехай буде участь, яку вони нам бажають. Шана Това, дорогі мої! Героям Шана!”, – написав на своїй сторінці у соціальній мережі нардеп Ігор Фріс.
Про єврейські традиції та поєднання з українськими
Традиції єврейського народу дійсно глибокі, багатовікові, і цікаво, як вони поєднуються з українським культурним контекстом, як адаптувались або зберігаються в сучасній Україні.
Основні єврейські традиції
- Шабат (субота) починається із заходом сонця у п’ятницю і триває до заходу в суботу. Це час запалення свічок, кідуш (молитви над вином), святкової вечері, утримання від роботи. Колись навіть для розпалювання печі в домі євреї запрошували українців. У релігійних громадах (Хабад, ортодокси) дотримуються суворо. У менш релігійних – можуть дотримуватись частково: вечеря, запалення свічок, але без повного шабатного “відключення”.
- Кашрут (дієтичні закони). Заборона свинини, молочного та м’ясного в одній страві, лише ритуально забиті тварини. У великих містах є кошерні магазини та продукти. У менших містах дотримання залежить від індивідуальної побожності. Дехто замовляє кошер через громаду. Пригадується, як у таборі “Перлина Придністров’я” в селі Михальче на Городенківщині час від часу групувалася єврейська спільнота. То, скажімо, курей місцеві кухарі не мали права парити окропом, а тільки скубти пір’я, бо це могло вплинути на перевірку якості м’яса й на процедуру видалення крові. Домашню птицю різали спеціально навчені різники. Були суворі правила, що окремий посуд вживався для м’ясних і молочних страв.
- Єврейські свята: Рош Га-Шана, Йом Кіпур, Песах, Ханука, Суккот, Шавуот тощо. В Україні їх святкують у громадах, у синагогах, іноді на державному рівні, коли запрошують представників влади.
- Бар/Бат Міцва – повноліття для хлопців (13 років) і дівчат (12). Читають з Тори, отримують благословення.
- Сімейні обряди: обрізання (бріт-міла) на 8-й день – запрошують моеля (часто з Києва чи Ізраїлю). Шлюб – під хупою, з равином, зі склянкою, яку розбивають. Поховання – за єврейською традицією, зазвичай на старих кладовищах, з молитвою Кадиш.
Багато євреїв в Україні мають змішані сім’ї, тому традиції часто адаптовані: наприклад, святкують і Рош Ха-Шана, і Новий рік 1 січня.
У деяких громадах (особливо галицьких) є традиція поєднання єврейського фольклору з українським – наприклад, клезмерська музика, страви (форшмак, чолнт) в українізованих варіантах.
Трохи історії
Реформаторська синагога Темпель збудована в Івано-Франківську з ініціативи членів товариства “Громадський прогрес”. Перший камінь заклали в 1895 році. Будівництво тривало чотири роки під керівництвом архітектора Вільгельма Штясни. Будівля виконана у мавританському стилі з елементами ренесансу. Спочатку по кутах розташовувалися чотири вежі, прикрашені зірками Давида. Під час двох світових воєн будівля синагоги Темпель постраждала, але була відреставрована. У 1990-х роках частину приміщень повернули міській юдейській громаді. Поруч у 2003 році встановлено пам’ятник на місці страти 27 українських патріотів, членів ОУН, розстріляних німцями в 1943 році.
Підготувала Людмила Стражник. Фото авторки.
Оперативні новини у TELEGRAM
