24 вересня Калуш зустрічав свого захисника — Ярослава Гелема, який повернувся з російського полону. На захист України Ярослав став добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення. Служив у 419-му окремому стрілецькому батальйоні. Потрапив у полон у липні 2023 року, виконуючи бойове завдання під Кліщіївкою на Донеччині. У ворожій неволі він пробув 25 місяців.
Звільнили з полону Ярослава Гелема у День Незалежності — 24 серпня. Після місяця початкової реабілітації він повернувся до рідного дому. На вулиці вийшли рідні, друзі, знайомі й зовсім незнайомі люди. Вони обіймали, дякували, дарували квіти.
“З моменту обміну — це приємна непередбачуваність, те, як люди зустрічають і чекають всіх, хто повертаються з полону. Це приємні емоції, тяжко передати їх словами”, — ділиться із журналістами Ярослав.
Захисник розповідає, що у полоні найчастіше думав про дім, про повернення додому — мабуть, це і давало сили триматися. А про плани, каже, поки не виконає — не буде ділитися. Про те, що їде на обмін, не знав, лише були здогадки, коли його забрали з камери, де він перебував. Підтримували й молитви. Хоча він не знав точно, що за нього моляться — каже, відчував це.
Мати воїна, Галина Гелем, розповідає, що довго не мала жодної звістки про Ярослава. Жінка писала йому листи — вісім загалом: і паперові, і електронні. Ярослав отримав лише три. Галина від нього не мала жодної відповіді. Першу звістку отримала не від нього, а про нього — від іншого звільненого захисника у березні 2025 року.
24 серпня Галина вперше зустріла Ярослава після полону. Напередодні, ще не знаючи про його звільнення, вона поїхала до Чернігова, бо була переконана, що син повернеться додому. Так і сталося.
Мама Ярослава зазначає, що наразі важко точно сказати про стан сина, однак він поступово відновлюється. Жінка зізнається: її глибоко вразило тепле прийняття громади.
“Ярослав повернувся з полону, вже був трохи час, щоб емоції вляглися. Але зустріч громади сколихнула надзвичайно. Було важко і болісно побачити родичів тих, котрі ще чекають з полону, або взагалі не знають долі своїх рідних. Важко було це побачити. Звичайно, я бажаю кожному з них, щоб вони пережили ту саму радість, яку переживаю сьогодні я, яку переживає наша родина”, — говорить Галина.
У Калуші Ярослав зняв зі стенду шеврон зі своїм іменем — серед іменних шевронів зниклих безвісти та полонених Захисників.
Попереду у нього — тривала реабілітація. Допомагати в цьому Ярославу обіцяє громада.
Читайте також:
Оперативні новини у TELEGRAM
