Наше суспільство не розділене війною. Бо за спинами відважних захисників та захисниць, що на передовій, стоять у тилу мільйони тих, хто забезпечує бойову міць війська, допомагають матеріально та підтримують морально. А ще – дбають про належну пам’ять про загиблих Героїв та вшановують їхні родини.
Ритм свята
Саме таким гуртуванням можна назвати захід до Дня захисників і захисниць України та свята Покрови, що відбувся у Палаці Потоцьких. Хвилиною пам’яті вшанували пам’ять загиблих Героїв.
Музиканти оркестру Національної гвардії підтримували ритм свята музичними композиціями. Тут, у центрі Івано-Франківська, для гостей приготували численні дійства. І кожен з присутніх – військові ветерани, бійці у відпустках, родичі захисників і захисниць, волонтери, діти й дорослі – обрали для себе цікаву локацію.
“Як організатори нинішнього заходу ми прагнули, щоб кожен почувався атмосферно, – розповіла Оксана Криницька, очільниця обласного осередку ГО “Захист держави”. – Навіть дощ не перешкодив реалізувати плани. Тож наші гості мають де відпочити, почерпнути щось нове для себе на майстер-класах, розвантажитись психологічно, зігрітися теплом уваги та гарячими стравами, поспілкуватися та отримати різні консультації. Ми відкриті до спілкування, тож запрошуємо долучатися до заходів, бути поруч. Віримо, що перемога буде за нами, віримо в наші ЗСУ, віримо в те, що Україна збереже свою незалежність, і наші діти ростимуть у процвітаючій країні”.
Громадська організація “Захист держави” об’єднує дружин військових і ветеранів, внутрішньо переміщених людей, волонтерів. Тут можна отримати безкоштовну юридичну та психологічну допомогу. Зрештою нікому не відмовляють у підтримці. Проводять багато тематичних занять із фокус-групами, спортивні естафети, ярмарки тощо.
До розгорнутого на одній із локацій благодійного ярмарку на підтримку 102-ї бригади Тероборони була велика увага. Тут за донат можна було придбати солодку випічку, роботи волонтерів цієї громадської організації. Це й гердани, й декоративні свічки та інші мистецькі витвори, й дитячі малюнки.
Є кошти – є маскування
Наче підлаштовуючись під ритм військового оркестру, на іншій локації строчила швейна машинка. Учасниця ГО “Дружина воїна” Оксана Олійник зшивала захисні сітки. Маскувальна тканина – осінніх оливкових кольорів, зі спеціальними перфорованими отворами.
“Це завершальна операція виготовлення маскувальної сітки, – розповіла волонтерка-швея. – Починається все від збору коштів. Адже один рулон цієї спеціальної тканини на 250 м коштує зараз 5200 грн. Спочатку волонтерки з ГО “Дружина воїна” нарізають заготовки за необхідними розмірами, опісля роблять перфорацію – видавлюють отвори пресом. Аж тоді ми зшиваємо у мене вдома. Ще є три помічниці. Свій штаб: вдень і вночі. Коли б не сказали, що треба: ми сіли й робимо. Минулого тижня переробили 17 рулонів. Можете уявити, скільки то сіток. Якщо маленькі, то з одного виходить 13-14 сіток, а великих – десь 4”.
Зараз погода змінюється, і є запити від військових на маскувальні сітки бежевих відтінків. А далі волонтерки шитимуть зимові, під колір снігу.
“Уже не хочеться цього робити, а щоб усе нарешті завершилося, – додає п. Оксана. – Нам тут важко. Бо є таке, що ми не можемо зібрати кошти, а хлопцям треба на “вже”. І нас болить, що не маємо як задовольнити термінову потребу. А як там хлопцям на передовій без захисту? Тож використовуємо різні можливості для допомоги”.
Голова ГО “Дружина воїна” Тетяна Фреїшин додала, що шиють балаклави, захисні костюми, евакуаційні ноші. Тож Гуманітарний штаб організації працює постійно, щоб залучити кошти й волонтерів. Приміром, це Марія Савчук, Оксана Моспанюк, чий син із перших днів на передовій. Зараз – на Запорізькому напрямку. Хтось із волонтерок не мав швейних навиків, то у спільноті навчили. Робочі руки тут вкрай потрібні.
“Махно-груп” діє
Так само долучається до підтримки військових і Галина Ємбрик. Вона – мама загиблого Валентина Ємбрика. Юнак був із родини музикантів, народився в Ужгороді. Опісля в Бурштині, куди переїхав із сім’єю, навчався в музичній школі по класу скрипки. Дідусь-скрипаль усіляко сприяв внукові у здобутті навиків. Тож хлопець ще школярем брав участь у різноманітних творчих подіях. Здобув диплом бакалавра з відзнакою на державній формі навчання у Київській муніципальній академії музики імені Глієра. Продовжив навчання й далі, а в складі оркестру Rejouissance багато гастролював. Писав вірші та музику. Разом із однодумцями підтримували та розвивали українську культуру.
“Із початком повномасштабного вторгнення Валентин подався до Бурштинської тероборони, – розповіла Галина Ємбрик. – Мав позивний “Смичок”. У січні 2023 року добровільно вступив до лав ЗСУ, вивчився на оператора БпЛА та разом із побратимами створив взвод “Махно-груп”, де був командиром. Дуже прогресивна молодь! Фактично відтоді – на “нулі”, у складі 75 батальйону 102-ї бригади ТрО ЗСУ. А 26 лютого 2025 року місце дислокації накрила величезна бомба. То було біля Гуляйполя на Запоріжжі. Приліт стався саме в місце, куди зібралися командири для обговорення певних завдань. Семеро тоді загинули, зокрема п’ять командирів, і наш Валентин серед них – молодший сержант. То така трагедія… Ще один молодий боєць загинув, як кинувся ту п’ятірку рятувати. Ще одного бійця присипало, то мама опізнала його за татуюванням. А трьох, у тому числі сина, аж по ДНК. Бо він ще якийсь час вважався зниклим безвісти”.
Похоронили Валентина Ємбрика в Бурштині нестандартно. Родина розпорядилася, щоб під час похорону лунали його твори: музика, поезія. Щоб громада запам’ятала Героя, його творчість. Його жертовність, адже ціною таких українців тримається українська незалежність.
“А 31 серпня ми зробили великий творчий вечір пам’яті в Бурштині на честь Валентина, – сказала пані Галина. – Того дня синові виповнилося би 25 років. У ПК “Прометей” були його побратими із Тероборони. За сприяння міської влади, працівників культури, освітян, друзів-митців вийшла особлива імпреза. В концерті взяли участь музиканти обласної філармонії, відомі гурти”.
Приїхали гості з Львівщини, з різних районів Прикарпаття.
Донати, фінанси з благодійної скриньки та з ярмарку направлені для підтримки захисників, зокрема бійців із “Махно-груп”, які продовжують справу побратимів. А загалом відбулося вже кілька великих заходів пам’яті Валентина Ємбрика.
“Наша ініціатива називається “Махно-груп” – як продовження синової місії, – зазначила співрозмовниця. – У нас є два напрямки: пропагування синової творчості та виготовлення тематичної продукції з логотипом “Махно-груп”. За зібрані кошти вже закупили п’ять дронів для військових”.
Галина Ємбрик розповіла принагідно про недавню зустріч родин загиблих Героїв у Львові. У центрі обговорення – єднання суспільства та родин полеглих захисників і захисниць задля гідного вшанування пам’яті тих, хто поклав своє життя на вівтар свободи України. Йшлося про організацію фестивалю “Червона рута”. Адже посередництвом мистецтва можна не тільки зберегти пам’ять про звитягу українців, а й дати простір для реалізації творчого потенціалу.
Метал, який виборює свободу народу, став полотном для візерунків
А ми знову повертаємося до Палацу Потоцьких, де на одній із локацій розмальовували гільзи у стилі петриківського розпису. Як пояснили організатори-художники, кожен мазок перетворював суворий матеріал на символ надії, відновлення та внутрішньої сили. Для малечі ж тут був свій майстер-клас у межах проекту ГО “Дружина воїна” для родин захисників та ВПО.
Охочі могли спробувати свої сили і в стрільбі з лука. До ветерана ЗСУ Олександра Зірки одразу вишикувалася чимала черга. Він навчав, як тримати лук, натягувати тетиву та зосередитися на цілі.
А працівник міської муніципальної інспекції Станіслав Бабак волонтерив тут у вільний від роботи час. А ще вправно куховарив. Адже непросто було наварити бограчу аж 32 літри. До всього – ще й пікантні канапки зі свіжого хліба, присмаченого запашним смальцем.
Святкове дійство тривало довго. Музика, спілкування, розмаїття локацій додали драйву молоді й ветеранам. Таке гуртування потрібне. Адже український народ сильний спільнотою. Титанами не народжуються – ними стають.
Людмила Стражник. Фото зі сторінки ГО “Захист держави” та Галини Ємбрик
Оперативні новини у TELEGRAM
