У селі Козарі, Букачівської громади, що на Івано-Франківщині, відкрили «Хату-музей» — затишний куточок минулого, де зібрали все, чим жили наші діди й прадіди.
Музей облаштували на другому поверсі місцевого Будинку культури. Колись у цій будівлі працювала сільська рада, а одна кімната довго пустувала. Тепер там зробили ремонт і перетворили її на справжній осередок української історії та пам’яті.
Ініціаторка створення музею Галина Сьома, у коментарі ПІК розповіла, що ідея створити музей виникла ще кілька років тому, але постійно щось заважало — то пандемія, то війна. Та мешканці села Козарі вирішили: настав час зберегти своє минуле для майбутніх поколінь. Долучилися до справи всі жителі села — кожен приносив щось із родинних набутків.
У “Хаті-музеї” — десятки старовинних речей, що дихають минулим: вишиті портрети Тараса Шевченка та Івана Франка, покривала, настінні коври, ткацькі вироби, дубовий стіл і ліжко, два саморобні складані крісла, тумбочка, виплетена з лози колиска.
Є й справжній бамбетель — дерев’яна лавка, яка розкладається. Удень вона служила місцем для сидіння, а ввечері її розсували, всередину клали солому — і спали. На полицях — розмальовані тарілки, старовинні ткацькі вироби, а ще дерев’яна валіза, із якою один із місцевих жителів колись їхав до Америки.
В музеї можна побачити не лише старовинні речі, а й дізнатися, як працювали наші предки. У музеї також є масничка, деркачка, жорна, ціп, яким колись молотили пшеницю, веретено, нецьки, які належали ще бабусі старости села і він ними поділився.
“Важливо, щоб ми, наші діти, внуки й правнуки не забували свого — українського. Це треба показувати, нагадувати, передавати далі. Бо якщо ми будемо пам’ятати, тоді збережемо свою культуру, свою країну. Ми на цьому тримаємося. Ворог боїться українського — наших пісень, вишивок, нашої пам’яті. Тому нам це треба підтримувати. І з цією метою ми робили цей музей, щоб зберегти пам’ять про минулі покоління, їхнє життя та побут”, – каже Галина Сьома.
У селі Козарі нині проживає понад 600 мешканців. Вони кажуть, що “Хата-музей” — це не просто виставка, а частинка їхньої душі, спільна пам’ять про те, ким вони є.
До слова, до створення музею долучилися мешканці села Козарі: Михайло Куйбіда, Марія Кобзан, Оксана Левицька, Софія Мельник, Леся Дутка, Галина Сьома, Галина Борис, Ірина Куйбіда, Оксана Піндак, Марія Гук, Ганна Гадомська, Роман Гуменюк та Людмила Буренкова, яка у Козарі переїхала у 2022 році з селища Кам’янка, Покровського району, Донецької області.
Читайте також:
- В Івано-Франківську відкрили виставку Люби Лебідь-Коровай «Територія знаку» (ФОТО)
- “Океан Ельзи: Спостереження Шторму”: у Львові відбувся допрем’єрний показ фільму (ФОТО, ВІДЕО)
