Як ви думаєте: скільки разів треба вистояти в черзі реєстратури міської поліклініки, щоб отримати скерування на аналіз крові чи УЗД-дослідження? Як кому пощастить, але точно не за один похід до медзакладу.
Довго, клопітно, зате дешево
- Спочатку треба взяти скерування до сімейного лікаря.
- Порада: за ним до реєстратури чи кол-центру можна звернутися телефоном.
- Обирайте для цього післяобідній час, коли оператори не такі завантажені, як зранку.
- Немає гарантії, що потрапите на прийом до лікаря цього ж дня чи навіть тижня, тому чітко запамʼятайте або позначте в календарі дату прийому.
Й от ви, такий щасливий, потрапляєте на прийом. Ваш лікар сімейної медицини проводить елементарні обстеження і за потреби дає направлення на додаткові дослідження або ж скеровує до вузьких спеціалістів.
І тут починається пекло! Підходите до віконечка реєстратури – а запис до потрібного фахівця може бути через кілька днів. Або скеровують до іншої поліклініки міського Центру первинної меддопомоги.
А щоб здати аналізи, не вистачить просто стати вранці до 9:30 у чергу під потрібним кабінетом. Адже кров з пальця та з вени беруть тільки за наявності направлення від сімейного лікаря і талончика з реєстратури. Вони в обмеженій кількості, тож зазвичай отримують перші в черзі до віконечка, десь одразу після 8:00.
Хтось пробує додзвонитися до реєстратури на мобільний чи стаціонарний телефони. Розраховувати на зворотній звʼязок зранку майже нереально. З якоїсь енної спроби, десь на третій день відчайдушних спроб, “на тому кінці дроту” беруть слухавку. То вже десь 10-11 година, талончиків на аналізи та УЗД-дослідження зазвичай немає. Оператори пояснюють: краще записуватися на обстеження особисто, тобто таки прийти вранці до реєстратури.
Те ж стосується й запису на УЗД, рентгенологічні дослідження, ЕКГ тощо. В кращому випадку отримаєте скерування у свою ж поліклініку. Якщо ж ні – радійте, що дали направлення у будь-яку із п’яти міських. Звісно, запис – за кілька днів наперед.
Отож маєте талончик на дослідження крові – у зазначений день вистояти треба ще раз чергу. Так само на ЕКГ. Якщо це в поліклініці ЦМЛ, то мусите пропустити спочатку пацієнтів стаціонару, навіть якщо вам – на певну годину. За раз вам не зроблять ЕКГ та УЗД серця. А якщо таки терміново треба – то одна з процедур платна.
Якщо флюорографію вам призначили там же, то за результатом треба їхати ще раз: одразу не видають. На мамографію записують в обласному перинатальному центрі, так само – на певну дату.
Важливо не заплутатися в датах і тих папірцях. Звісно, є електронні направлення, але там тільки код, і зразу не розбереш, який саме на що. Хіба якщо в кабінеті сімейного лікаря вам акуратно розпишуть усе. Або ж зареєструватися в системі HELSI.
Якщо ж людина немічна? Маломобільна? Як вона має дати собі раду у разі нездужання? В екстрених випадках можна звернутися на “швидку”. Але бригади їдуть не завжди, а за певних умов. Ще можна самотужки добратися до медпункту ЦМКЛ №1. Там надають термінову допомогу цілодобово.
- Зауважимо, що медпослуги, за умови договору з НСЗУ, є безкоштовними для пацієнтів.
Дивна ситуація: люди звертаються до медиків з якимось нездужанням. А як лікарі можуть призначити їм належне лікування, коли результатів обстежень треба чекати тижнями та ще й набігатися за ними до всіх поліклінік?!
“Нам керівництво наголошує на обов’язкових профілактичних медоглядах мешканців міста, а як за таких умов вимагати в них цього?”, – принагідно каже медична лікарка пані Марія. – Тут аби хворі змогли дати раду з тими всіма обстеженнями, щоб можна було якнайшвидше встановити діагноз та надати необхідну медичну допомогу.
Альтернатива державній медицині
Вихід – звернутися до приватної клініки. Там обслуговують значно швидше. Візит до сімейного лікаря за умови договору з НСЗУ безкоштовний. Загальні аналізи крові та сечі, дослідження на холестерин, глюкозу, ЕКГ – так само. Результати – в той же день. За потреби можна отримати скерування до суміжних спеціалістів. З ним можна піти до будь-якого медзакладу, який має договір з НСЗУ. Якщо йти на платні прийоми, направлення від сімейного лікаря не потрібно.
Ось прайс одного з таких приватних медзакладів – “Оксфорд-Медікал”:
- загальний аналіз крові – 330 грн;
- базовий біохімічний аналіз крові – від 2360 грн;
- ультразвукова терапія (зовнішньо) (1 процедура) – 375 грн;
- консультація кардіолога – 600 грн, повторна – 500 грн;
- УЗД серця – 535.00 грн;
- електрокардіографія (ЕКГ без розшифрування) – 200 грн;
- УЗД судин голови і шиї (дуплексне сканування) – 750 грн.
Звісно, ті, хто чується при грошах, активно користуються послугами приватних клінік. Адже важливо визначити баланс: втрат робочого часу при вистоюванні в чергах і витрат на платні послуги.
Чи можуть дозволити собі такі витрати пересічні пенсіонери – питання риторичне. Навіть за відмінного сервісу приватних клінік.
Ото й вистоюють у чергах люди поважного віку по кілька разів до реєстратури, їздять від поліклініки до поліклініки, щоб нарешті отримати результати всіх аналізів та обстежень і з тим усім – піти до потрібного лікаря. Аби не запізно…
І про страхову медицину
“Нещодавно нам під час онлайн-семінару натякнули, що Національна служба охорони здоров’я України (НСЗУ) так само існуватиме недовго, – принагідно поділилася новиною знайома лікарка. – Начебто з нового року в Міністерстві охорони здоров’я збираються запроваджувати страхову медицину”.
Зазначимо, що про запровадження страхової медицини, як то є в країнах Європи, подейкують давно. Багато приватних підприємств мають контракти з приватними клініками на певний перелік медпослуг для своїх працівників за рахунок компанії.
“Ви ще не знаєте, що таке страхова медицина, – каже пані Іванна, яка приїхала у відпустку з Італії, щоб учергове підлікуватися тут, в Івано-Франківську. – Справді багаті компанії забезпечують пакет медпослуг для своїх працівників. Але якщо платити самому – то це немалі кошти.
- Іванна – типовий експат. Експати – це іноземці, які тимчасово або на постійній основі живуть і працюють в іншій країні, ніж та, де вони народилися або отримали громадянство.
- Це поняття зазвичай стосується висококваліфікованих фахівців, яких компанії запрошують працювати за кордон, часто з більш високою оплатою, ніж у місцевих працівників.
“В Італії експати, які легально живуть і працюють, можуть мати право на доступ до SSN (Національної системи охорони здоров’я) (SSN) через сплату соціальних внесків до INPS, – інформує ресурс https://taxsummaries.pwc.com/. – Для тих, хто не працює або не підлягає обов’язковим внескам, можливий “добровільний” вступ в SSN за фіксованою щорічною сумою. Стандартний внесок – ~€2 000 на рік для таких осіб. Проте, навіть із SSN – можуть бути доплати “ticket” за деякі послуги (експертизи, прийоми спеціалістів тощо). За даними PwC, працівник платить близько 10% свого заробітку на соціальне страхування (включно з медичним) через INPS.
Для біженців, студентів, громадян, які проживають тимчасово, можуть бути інші умови внесків (особливо якщо немає офіційного трудового контракту). Можна обрати добровільну участь у національній системі або приватне страхування.
Людмила Стражник. Фото авторки.
Оперативні новини у TELEGRAM
