Федеративна Республіка Німеччина є країною-лідером у Європі за числом українців, які приїхали після 24 лютого 2022 року. Як інформує УНН, на весну 2025 ця цифра становила 1 184 890 осіб, або 27,8% від загальної кількості наших громадян, яким країни ЄС надали тимчасовий захист.
Загалом, за інформацією Міністерства внутрішніх справ ФРН, наприкінці 2025-го в Центральному реєстрі іноземців у реєстрі біженців було майже 3,48 млн осіб.
Та чим відрізняється статус біженців, які мають, приміром, афганці та сирійці, від статусу “тимчасовий захист” для українців?
“Основний великий приймальний центр біженців у Берліні після лютого 2022-го – це Flughafen Berlin-Tegel (колишній аеропорт Тегель). Тут облаштовані намети, термінали й тимчасове житло для біженців”, – інформує Asylum Info Database.
До Центру курсує безкоштовний автобус, який зранку щокілька хвилин доправляє туди іноземців. Вони приїжджають для первинної реєстрації, отримання довідок і зрештою – статусу біженця або тимчасового захисту. На кількох гектарах розмістилися намети для короткотерміногового проживання таких осіб та надання необхідних послуг.
Вочевидь, ніхто не сподівався такого потоку українських громадян. Для прийому в Берліні потрібна тимчасова реєстрація саме в столиці: гарантійне підтвердження від мешканців цього міста. Якщо такого не було, новоприбулих відправляли до тої землі (регіону ФРН), яка на той час приймала.
Від початку повномасштабного вторгнення українці отримували базову соціальну допомогу за програмою Rechtskreis-Wechsel: безкоштовне житло і медобслуговування та по ~€563 щомісячно.
“Звучить круто, але житло – це хоспіси з двоярусними ліжками. Через кілька місяців сім’ям з дітьми могли надати окрему кімнату чи невеличку квартиру, – розповідає уродженка Прикарпаття Наталія. – Неодмінна умова – курси німецької мови, відвідування яких контролюється дуже жорстко”.
Наталія каже, що спочатку вона справді отримувала такі суми, але опісля перевірили її дохід в Україні, а це майже мінімальна пенсія, яку вона не задекларувала. То виплачені кошти стали утримати: тобто еквівалентно зменшили нинішні виплати.
“Нам з дітьми надали окреме невеличке житло в багатоквартирному будинку, але тут усе – під контролем. Приміром, кімнати не можна замикати на ключ, бо соціальні служби у будь-який час приходять з перевіркою, – каже принагідно уродженка Городенківщини Оксана. – Свої документи, заощадження, якісь цінні речі тримаємо у власній машині біля будинку. Не можна без офіційного дозволу приймати когось на підселення, навіть на кілька днів – близьких родичів”.
Політика змінюється
Врешті до кінця року влада Берліна вирішила закрити центр у Тегелі в його нинішньому вигляді та спорудити на цій території новий житловий район.
“Зараз політика змінюється на децентралізацію: через зменшення потоку переселенців переводять у менші притулки або соціальне житло в різних районах Берліна, – інформує VisaHQ. – Центр прибуття і далі функціонуватиме, але з контейнерним житлом”.
Для тих, хто прибув після 1 квітня 2025-го, допомогу суттєво обмежили, до 441 євро, й то виплати лише на перші три місяці.
Українців перевели на допомогу за AsylbLG. Цей закон надає матеріальну допомогу (включно з харчуванням, одягом, житлом і медобслуговуванням) особам, які не мають громадянства ФРН, не є громадянами ЄС і перебувають у країні в процесі пошуку притулку, якщо їхні власні доходи та активи недостатні для прожиття.
“Додаються нові вимоги: зобов’язання шукати роботу, перевірка наявних заощаджень або майна (тобто, якщо є власні ресурси – вони мають бути використані перед отриманням допомоги), – читаємо на ресурсі Ukraine Pulse. – Тобто якщо особа має достатній рівень зарплати, то на фінансову підтримку може не розраховувати”.
Уродженка Косівщини Ганна розповіла, що вона достатньо володіє німецькою мовою, здала вже базові екзамени, але їй відмовили в продовженні навчання на курсах для підтвердження вищого рівня, а наполегливо рекомендували шукати роботу.
Воно й зрозуміло: фінансові ресурси навіть такої потужної країни не безмірні, враховуючи й військову підтримку України. А виплати – з податків німецьких громадян.
Тож Німецька держава вкладає певні суми в навчання українських громадян та надання соціальних послуг із тим, щоб опісля повернути собі ці кошти у вигляді податків із працівників.
Ціни на товари повсякденного вжитку в Німеччині невисокі. Приміром, літрова пляшка молока коштує євро. А наприкінці дня існують суттєві знижки.
“Ми часто користуємося мобільним застосунком Too Good To Go, – пояснює уродженка Тлумаччини Ольга, яка вже третій рік живе в Німеччині з тимчасовим захистом. – Це така програма для боротьби з харчовими відходами, через яку місцеві крамниці, пекарнями, ресторани та кафе продають надлишки їжі за зниженими цінами у вигляді “сумок-сюрпризів”. Користувачі можуть знайти найближчі заклади, забронювати та оплатити через додаток, а потім забрати свіжі продукти. Заощадження вагомі – іноді це третина від початкової вартості продуктів чи страв”.
Щодо одягу, то майже біля кожного будинку можна побачити картонні ящики чи то з взуттям, чи ще з чимось. Усе акуратно складене та заховане від дощу і сонця в якийсь піднавіс чи закуток.
Офіційно
- Статус біженця — найсильніший захист і найшвидший шлях до громадянства.
- Субсидіарний захист — трохи слабший, коротший дозвіл, менше гарантій на возз’єднання.
- Тимчасовий захист — швидко і просто, але не завжди рахується у строк для громадянства. При тимчасовому захисті соціальна допомога (Bürgergeld, колишній Hartz IV) напряму залежить від вашого доходу.
Тут працює принцип: держава доплачує лише різницю між вашим заробітком та “мінімальною потребою” сім’ї. Ваш дохід враховується — зарплата, премії, підробітки.
Отож Німеччина є відкритою країною для всіх. Хто з іноземців зможе призвичаїтися тут, і які виклики треба для цього подолати — розповімо в другій частині репортажу.
Людмила Стражник. Фото авторки
Оперативні новини у TELEGRAM
