В Івано-Франківську досліджують підземні приміщення пам’ятки архітектури національного значення — собору Покрови Пресвятої Богородиці (Вірменської церкви).
Працівники комунального підприємства “Пам’ять” натрапили на демонтовані елементи храму та будівельне сміття, яким, ймовірно, у радянський період навмисне засипали крипти.
Дослідники зокрема намагаються з’ясувати, скільки приміщень було під церквою, а також чи є там поховання вірменів та ходи до підземель Станиславівської фортеці, пише ПІК із посиланням на Суспільне.
Вперше дослідники спустилися у підземні приміщення собору Покрови Пресвятої Богородиці 12 грудня 2025 року. Група складалася з працівників комунального підприємства “Пам’ять”, представників Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України та відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міськради. Станом на 17 грудня роботи продовжують.
“Друга підземна кімната використовувалася для поховань. Далі — прохід до центральної крипти, яка є найбільшою за розмірами. Вона має форму видовженого прямокутника, і більша її частина засипана будівельним сміттям. Так само є дещо зруйновані проходи. Вочевидь, тут не було якогось такого пішого переходу. Напевно, це були звичайні аркові віконечка між кімнатами“, — каже директор комунального підприємства “Пам’ять” Василь Тимків.
“Представники органів НКВС так само пильнували ці всі підземні приміщення. Я маю на увазі, що крипти можуть ховати таємниці часу, ближчого до нашого. В останньому приміщенні, до якого ми добралися, є два замуровані входи чи виходи, які можуть до чогось іншого нас привести“, — розповів директор комунального підприємства “Пам’ять”.
У радянські часи будівлю собору Покрови Пресвятої Богородиці використовували як музей атеїзму.
“Ми знайшли залишок від макета земної кулі. Напевно, це мало показувати, що Земля — кругла, і якими нібито помилковими були різні релігійні уявлення“, — каже Василь Тимків.
“Всяке може там бути. Може, якась крипта, поховання. Ймовірно, якісь церковні речі там могли сховати, але це — радянське мурування, тому навряд чи є щось таке цінне”, — говорить виконавець науково-пошукових робіт комунального підприємства “Пам’ять” Іван Князевич.
“Храм збудований у стилі пізнього бароко з елементами рококо. Крипти не були досліджені. До цього часу існувала думка, що підвал складається з одного приміщення. Зараз ці отвори більше схожі на лази “чорних археологів”. Є припущення, що це робилося в радянські часи, коли існував музей атеїзму. Я думаю, що там може бути ще не одне приміщення”, — пояснив Каюк.
“Собор будували, коли ще фактично існувала Станиславівська фортеця, і цілком ймовірно, що там можуть бути якісь певні виходи до підземель, що стосуються Станиславівської фортеці — тієї, якої вже на сьогодні фактично майже не залишилося”, — пояснив Василь Тимків.
За словами керівника відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківської міськради Ігоря Каюка, мур Станиславівської фортеці був одразу за церквою і поруч розташовувалася вірменська брама. З його слів, крипти церкви можна продовжувати досліджувати, щоб спробувати виявити нову інформацію про Станиславівську фортецю та її підземні ходи.
До цього процесу, говорить Каюк, треба залучати істориків та археологів, а також шукати на це грантові гроші.
Читайте також:
- Мандри непомітним Івано-Франківськом: підземелля Палацу Потоцьких (ФОТО)
- Подорож у невідоме: що приховують підземелля франківської ратуші (ФОТО)
