31 грудня 2025 року минає 42 роки з дня, коли в Івано-Франківську поїхав перший тролейбус. Для міста це була подія, значення якої важко переоцінити. Івано-Франківськ став передостаннім обласним центром України, де з’явився тролейбус. Останнім мав бути Ужгород, однак там тролейбусного руху так і не запустили — його немає й досі.
Про те, як створювалося тролейбусне депо, формувався колектив і чому в запуск руху не вірили навіть чиновники, згадує перший директор депо Леонід Яковець.
«Для міста це було щось неймовірне»
Леонід Яковець каже, що у 1983 році запуск тролейбуса сприймали як подію державного масштабу.
«Це було дуже визначно. Десь на рівні запуску космічного корабля. Питання було незнайоме навіть для фахівців, а що вже казати про пасажирів», — згадує він.
Будівництвом контактної мережі займався будівельний комбінат «Прикарпаття». Роботи тривали довго, а завершити їх планували саме у 1983 році.
«Дехто тоді казав: запустимо, а потім доробимо. Я був категорично проти. Бо такі речі можуть зависнути на роки», — говорить Яковець.
Вулиці не відповідали нормам, а депо було полем
За словами першого директора депо, Франківськ на той момент був не зовсім готовий до тролейбуса з технічного погляду.
«Тролейбус має жорсткі вимоги. Вулиця не може бути вужчою за 8,5 метра. Автобус може їхати на шести, а тролейбус — ні. Це норми», — пояснює він.
Коли Яковець приїхав до міста, будівництво депо було на початковому етапі.
«На вулиці Тролейбусній було поле. Поруч котельня — і більше нічого. Виробничий корпус — лише скелет», — згадує він.
Шлях з Криму до Франківська
До Івано-Франківська Леонід Яковець приїхав із Криму, де 17 років працював у системі електротранспорту.
«Я родом з Рівного, але останні 17 років працював у Криму. У 1980 році очолив Сімферопольське депо — 258 тролейбусів, 1350 працівників», — розповідає він.
Легенда “Електроавтотрансу”: Леонід Яковець відзначив своє 80-річчя (ФОТО)
Спочатку його запросили як консультанта, але згодом — наказом міністра ЖКГ — запропонували очолити нове депо у Франківську.
«Це була нова справа, цікава. А тоді ж не було мобільних. Щоб передумати, треба було пів дня не відходити від телефону», — усміхається Яковець.
Дефіцит, наряди і бюрократія
Усі матеріали і техніка у ті роки постачалися лише за спеціальними нарядами.
«Без наряду ти не міг купити нічого. Ні трансформатор, ні кабель, ні навіть стіл», — каже директор.
За його словами, через Міністерство ЖКГ доводилося узгоджувати кожну деталь.
«Спершу треба було “занарядити” завод. І лише потім домовлятися, як це все отримати», — додає він.
Як набирали людей по всьому Союзу
Колектив формували з нуля. Частину працівників брали на місці, частину — запрошували з інших міст.
«Дві групи водіїв ми відправили на навчання у Вінницю. Спеціалістів з електротранспорту брав із Житомира, водіїв — з Хмельницького, фахівців з організації руху — зі Львова», — розповідає Яковець.
Кадрове питання ускладнювалося пропискою.
«Багато людей були з сіл, без франківської прописки. Доводилося шукати гуртожитки через міську компартію», — каже він.
Телевізійний скандал, який усе пришвидшив
Напередодні запуску до міста приїхали київські журналісти. Влада запевняла, що все готово, але Яковець публічно заявив протилежне.
«Я показав їм об’єкти і сказав: “З чим їхати? Нічого не працює”», — згадує він.
Ці слова потрапили до сатиричної телепередачі.
«То був гучний ефір. Весь обком дивився. Я багатьом тоді вечір зіпсував», — каже Яковець.
Втім, наслідки були несподіваними.
«Після цього все підсунулося. Гроші знайшлися одразу, роботи пішли, як у мурашнику», — згадує він.
Перший маршрут і перший парк
На момент запуску у Франківську було:
«Одна підстанція, одна лінія, 10 тролейбусів. Вісім їздили, два стояли в резерві», — розповідає екс-директор.
Маршрут №1 сполучив Радіозавод і Залізничний вокзал — той самий напрямок, що існує й нині.
Як Франківськ отримав чеські Škoda
Спершу місту пропонували радянські тролейбуси «Енгельс», але Яковець наполіг на чеських.
«Я не хотів “Енгельсів”. Хотів “Шкоду”. Вони були економніші і сучасніші», — пояснює він.
Це рішення викликало невдоволення партійного керівництва.
«Мене викликали в обком і питали, чому мені не підходять радянські машини», — згадує Яковець.
Вирішальним аргументом стала економія.
«Коли я сказав, що це мінус 25% електроенергії, тон одразу змінився», — додає він.
День, який став святом
31 грудня 1983 року Франківськ святкував.
«У першому тролейбусі їхав духовий оркестр, у другому — будівельники. Проїзд був безкоштовний», — згадує Яковець.
Місто буквально вийшло на вулиці.
«Люди йшли потоком до вокзалу. Навіть не треба було питати, куди вони йдуть — всі знали», — каже він.
До теми: 42 роки потому
Сьогодні Івано-Франківськ розвиває електротранспорт, запускає нові маршрути та тестує дуобуси. Але основа цього розвитку була закладена 42 роки тому — 31 грудня 1983 року, коли місто вперше побачило свій тролейбус.
Маршрут без дротів: в Івано-Франківську протестували дуобус (ВІДЕО)
Читайте також:
Оперативні новини у TELEGRAM
