Стійкість замість колапсу: так Київ переживає перебої в постачанні ресурсів. Тимчасові проблеми з водо-, електро- та газопостачанням пов’язані з комплексом чинників: наслідками пошкодження ворогом енергетичної інфраструктури, піковими навантаженнями на мережі в холодний період та проведенням аварійно-відновлювальних робіт. Комунальні та аварійні служби працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше стабілізувати ситуацію.
Місто, яке не зупинилося
“Цього разу зима без поблажок, – розповідає відома медійниця, тележурналістка ТК “Прямий” Наталка Фіцич. – Востаннє такий мороз, а від того таку тривогу, я пригадую взимку 2014. Стояв Майдан. Минули Новий рік і Різдво. А по Водохрещу вдарили морози. І не так той холод, як безнадія. Майдан стояв, бо не міг інакше. Та надії добитися правди не було жодної. І коли вдарили морози, здалося, що все, кінець. Бо як витримати, коли все проти нас, навіть погода? Ми бігали грітися у підземний перехід, бочки з вогнем вже не допомагали. Але все-таки ми поверталися. Ще мене дивувало, чому я зі своїм поганим імунітетом так і не захворіла, списувала це на адреналін. Морози тривали пару тижнів, граніт на Майдані аж сизим став. Та люди вперто тримались. А до кінця влади Яника залишалось менше місяця. Разом із розвʼязкою прийшла весна. Під тілами Героїв Небесної сотні проростали підсніжники. Майдан не виморозив мороз, не випалив вогонь, не розігнав страх”.
Наталка Фіцич має корені з Прикарпаття. Її батько, відомий оперний співак, соліст Національної опери Степан Фіцич – уродженець Нижнього Березова на Косівщині. Тож гуцульська стійкість та витривалість – у крові.
“Досвід Майдану відтоді часто ставав мені у пригоді, – додає п. Наталія. – Сьогодні я піднімалась на свій 9-й поверх пішки, дихаючи крижаним повітрям, бо сходи у будинку відкриті усім вітрам, і думала, що за інших обставин точно б захворіла, але не зараз, і тепер вже не списую це на адреналін. Після останнього обстрілу світла нема вже скоро добу. Вдома все на електриці. Але принаймні є опалення, і це вже мега. А за вікном мороз, як тоді на Майдані. Тільки тепер я вже не питаю, чого нас так лякає ним. І що буде далі. І більше не дозволяю безнадії взяти гору. Бо кого не виморозить мороз, кого не випалить вогонь, кого не візьме страх, той і переможе. Перемагає віра, а не сила”.
Фантастичні кияни й театр
І ще одна історія. Цього разу – про гастролі в столиці Івано-Франківського національного академічного драмтеатру. У Міжнародному центрі культури і мистецтв 14 січня артисти показали знаменитий мюзикл “Коляда та й плєс… ізпрежди віка”, а на 18 січня запланували виставу “Гуцулка Ксеня”.
“Видно, що я прийшла на виставу в намисті з дукачем? А воно є! Тільки в залі настільки холодно, що жодних шансів показати, – додає до теми Наталка Фіцич, яка прийшла до театру зі своїм чоловіком Володимиром Ар’євим. – Зате це вистава, на яку збиралася вже кілька років, “Коляда та й плєс”, – у Києві! Така вона, діалектика війни у побутовому прояві – вчора в темній квартирі без електрики, зате з опаленням, а сьогодні в театрі зі світлом, але без опалення”.
“Хліб і видовища у нас є. Немає світла, тепла і води. Тому ці фантастичні кияни у 15-градусний мороз йдуть у театр. Щоб зігрітися колядою і теплом театру під орудою Ростилава Держипільського, з неповторним Олексієм Гнатковським на сцені, – написав на своїй сторінці у Фейсбуці народний депутат Микола Княжицький. – Жовтневий палац переповнено вщент. Квитки давно розкуплено. Ось у залі відомі люди: Олена Кондратюк, Святослав Вакарчук, Марія Бурмака, Володимир Ар’єв, Анжеліка Рудницька і багато інших знайомих, хороших людей. Київ живе і не сумує – навіть у таких нелюдських умовах. Окрема мова – про о. Івана Рибарука. Він також був на сцені – священник з Криворівні, який перевів парафію святкувати Різдво 25-го грудня в 2023-му, ще до того, як це стало мейнстрімом”.
Життєздатність із базовими послугами
У Києві живе багато вихідців із Прикарпаття. Скажімо, заступниця голови Солом’янської РДА Марія Александрова – уродженка Ясенева Пільного, що на Городенківщині.
“Ворог намагається знищити нас із лиця землі, але ми обовʼязково вистоїмо, бо в наших серцях горить вогник незламності і сили. У Солом’янському районі після нічної ворожої атаки 12 січня зафіксовано пошкодження 13 житлових будинків та 2 заклади освіти. У багатоквартирних будинках вибито 225 вікон. А 15 січня внаслідок влучання БпЛА пошкоджено технічний поверх 15-поверхового житлового будинку. Фахівці здійснюють першочергові відновлювальні роботи, а соціальні менеджери надають всебічну підтримку мешканцям, чиє житло зазнало пошкоджень або зруйноване, допомагають з документами та оформленням соціальних послуг”, – розповіла Марія Александрова.
Загалом же через ворожі обстріли об’єктів критичної інфраструктури у Солом’янському районі, як і в частинах Голосіївського, Дарницького, Дніпровського, Оболонського, Подільського та Шевченківського районів Києва, виникли перебої з теплопостачанням і гарячою водою. Опалення було відсутнє або подавалося на понижених параметрах у Деснянському, та Печерському районах Києва. Енергетики разом із житловими організаціями працюють в екстреному режимі.
Для підтримки мешканців у Солом’янському районі розгорнуто 80 пунктів незламності, де можна зігрітися, підзарядити телефон, просто перепочити. Загалом таких у Києві – 1200. Для тих, хто не має прихистку, у столиці діє Будинок соціального піклування, де кожен може отримати ночівлю в теплому і безпечному місці. Там можна прийняти душ, зберегти речі, переночувати.
“На зимових канікулах вихованці Палацу дитячої та юнацької творчості Солом’янського району м. Києва здійснили чудову та незабутню подорож Карпатами, – повідомила п. Марія. – Новий семестр для школярів стартував 12 січня, але у змішаному форматі. Кожен заклад освіти має орієнтовний освітній алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій. Ми не здаємося. Найближчими днями у Солом’янському районі пройдуть сільськогосподарські ярмарки, де жителі зможуть придбати продукти харчування майже з усіх регіонів країни”.
“Місто стоїть і востоїть попри все, бо в ньому живуть унікальні люди. Люди, які після тривог, всупереч усьому, йдуть на роботу і дарують надію іншим, надію на те, що все неодмінно буде добре. Я зі щирим захопленням бачу їх відданість справі. Наприклад, вихователька мого сина, яка живе поруч із садочком, після тривоги із усмішкою зустрічала дітей, попри те, що в ту ніч у неї вдома вибили всі вікна, і в закладі є пошкодження. Саме на таких людях тримаються системи, міста та держава. Бо вони стоять опорою для інших, навіть тоді, коли самим потрібна підтримка”,– підсумовує наша краянка.
Позаяк цьогоріч зима лютіша за багато попередніх, киянам наголошують на вмінні навчитися визначати холодову травму (переохолодження) та запам’ятати, як допомогти постраждалим від неї.
- Насамперед перемістити постраждалого до теплого приміщення та заспокоїти.
- Повідомити диспетчерам на гарячу лінію “103”.
- Зняти з постраждалого холодний чи вологий одяг, дати йому безалкогольний теплий напій.
- Не можна розтирати шкіру та занурювати руки й ноги у гарячу воду. Варто накрити людину термопокривалом або ковдрою і бути поряд до приїзду медиків.
- Якщо постраждалий знепритомнів і не має ознак життя, треба розпочати серцево-легеневу реанімацію та продовжувати її до приїзду медиків.
Тож стійкість – замість колапсу. Київ гідно переживає складні часи та дає приклад мешканцям інших регіонів, як в умовах обмеженого доступу до води, світла та газу жити нормальним життям.
Людмила Стражник. Фото надані Миколою Княжицьким, Наталкою Фіцич та Марією Александровою.
Оперативні новини у TELEGRAM
